"Хрущовська дача": покинутий рай за парканом

"Дача Хрущова "

 "Покинутий рай" за парканом

І не Пейзажною алеєю єдиний ....

Дача Хрущова

Скільки років живу на Лук'янівці, і весь час проходила повз це місце.

Потрібні були карантинні заходи, аби звернути увагу і почати досліджувати те, що знаходиться поряд.

Так звана Дача Хрущова.

Читаю відгуки тих, хто побував: справжній рай за парканом, інший вимір, портал в минуле і паралельний світ з особливою атмосферою ....

Згодна з усіма. Протягом 2 тижнів це моє улюблене місце втечі від міської метушні, усамітнення, спілкування з природою (той самий шінрін йоку в міських умовах), медитативних прогулянок, спілкування з природою, читання, роздумів, перезавантаження і навіть романтичного побачення ...

Високий паркан і похмурі, якщо не сказати відразливі, бетонні корпуси інституту педіатрії, акушерства та гінекології навколо зробили цю територію малопримітною для відвідувачів. (Я тому наочний приклад).

Але варто було пройти углиб території, і я моментально опинилася в іншій реальності.

Шум міста зникає, на зміну йому приходить гучний спів птахів. Височенні дерева, каштани, клени, сосни і ялини куполом змикаються високо над головою. Я опиняюся в своєрідному зеленому саркофазі. На нижніх ярусах зараз у всю бушує бузок і кущі білої спіреї (більше з дитинства відомі мені як "наречена"). Неабиякою несподіванкою було виявити перед одним з особняків два величезних платани.

Була впевнена, що київський клімат геть не підходить цим деревам. В оточенні інших, більш звичних для Києва мешканців, вони виглядають оголеними і якимись уразливими, але тим більш дивними тут.

Територія порізана яром. Через них перекинуті кам'яні містки. Нарахувала близько 6, всі в аварійному стані, над яром руїни фортеці, клітина-пташник, 2 старовинних особняки 19 століття, паркові скульптури, вазони, три озера, найдальше з яких затягнуто мулом ...

Занедбаність і самітність дають поживу для уяви. В голові зміна сюжетів і декорацій, мікс Нарнії і таємничого лісу, бунінських темних алей, легкого подиху, купрінівської ями, сонної лощини і гоголівських оповідань про нечисть ...

Недаремно цю місцевість на початку минулого століття любили відвідувати київський письменник Паустовський, художники Пимоненко, Орловський, Мурашко, полярник-дослідник Отто Шмідт.

Історична довідка повідомляє, що в кінці 19 століття цю ділянку в Кмитовом яру придбав помічник аптекаря, згодом власник аптеки на Подолі Октавіан Бєльський.

Топографічним відкриттям для мене був ще й той факт, що давньоруська річка Глибочиця, яка тепер тече в колекторі, бере свій початок саме в районі Кмитова яру. Звідси і три озера на території парка - вихід вод річки на поверхню забезпечують їх наповнення й досі.

Глибочиця - перша київська річка, взята в колектор в 1830 році. Про це на території є довідка.

Бєльський побудував собі на ділянці два особняки в стилі неоренесанс. Обидва за проектом київського архітектора Миколи Казанського. Особняки збереглися до наших днів в жалюгідному стані. Але колишню красу все ще можна оцінювати.

На фасадах оригінальний ліпний декор, ризаліти, що виступають, керамічні жіночі головки в прольотах між вікнами, частина віконних решіток дореволюційного періоду ...

За радянських часів маєток націоналізували і до початку 30 років парк був загальнодоступним. Пізніше територію обгородили високим парканом і перетворили на урядову резиденцію. Хтось із старожилів поділився спогадом про те, що "не можна було зупинятися, навіть шнурки зав'язати".

На ім'я свого найвідомішого мешканця в народі територія й досі відома, як "дача Хрущова".

Микита Сергійович з дружиною в'їхали сюди після звільнення Києва в 1943 році і користувалися нею аж до від'їзду в Москву. У великому особняку були облаштовані спальні, сам Перший секретар любив читати на веранді, прогулюватися по "царському саду". У мережі знайшла опис з тих часів: "У озерах плавали золоті рибки, качки, по території розгулювали павичі, красивий розарій і доглянуті клумби, в замку над обривом жили ведмеді ...."

На території і зараз залишилися скульптурні композиції, вазони, клумби, мости в аварійному напівзруйнованому стані.

Мадонна в гроті з бузку.

Шляхетні дівчата з вазами на головах ...

Нагадують тримати правильну поставу

У 1970 роки з ініціативи Щербицького була покладена традиція заміських резиденцій в Конча-Заспі і Межигір'ї. Уряд виїхав з Лук'янівки, територію "дачі" передали Інституту педіатрії, акушерства і гінекології. Корпуси його розташовуються тут і сьогодні, а в обох особняках знаходиться адміністрація.

Вхід на територію вільний, через прохідну Інституту по вулиці Платона Майбороди.