Секрети рясного цвітіння цибулинних квітів

Основними «жителями» садових ділянок можна назвати багаторічні цибулинні рослини, здатні дарувати людям красу і радість протягом багатьох років. На сьогоднішній день відомо безліч квітучих цибулинних багаторічних рослин. З настанням ранньої весни, коли ледь зійшов сніг, з землі вже визирають пророслі листочки крокусів і гіацинтів. Зі встановленням теплої погоди прокидаються тюльпани і нарциси. На початку літа вигляд садової ділянки прикрашають гордовиті лілії, до кінця літнього сезону зацвітають гладіолуси.

Багато з улюблених квітучих рослин саду в силу своїх генетичних характеристик можуть бути морозостійкими і викопування з землі на зиму їм не потрібне. Тюльпани, нарциси та лілії зимують в грунті навіть без укриття. Є в саду рослини, теплолюбні, які обов'язково необхідно вийняти з землі і зберігати до наступного сезону в прохолодному і темному місці.

Яка б генетика була у квітів - вони повинні цвісти і радувати господаря. Саме тому, секретами успішного і рясного цвітіння багаторічних цибулинних рослин ми і поділимося.

ТОП-12 порад для успішного цвітіння цибулинних рослин

Правильна посадка - головна запорука успіху

Найголовнішим критерієм отримання запашної клумби з цибулинних протягом багатьох років є правильна посадка і повноцінний догляд. Посадка вважається не тільки основою, але і невід'ємною частиною всього розвитку майбутніх рослин, тому слід врахувати всілякі моменти, які в підсумку можуть стати ключовими моментами, що посприяли успіху.

Цибулинні рослини, хоч і мають різних представників, різні види цвітіння і забарвлення, але їх можна об'єднати, тому що принцип і технологія посадки - практично єдині. Саме тому хотілося б чітко описати рекомендації по посадці, які обов'язково позначаться на якості цвітіння цибулинних. Щоб заяви не були голослівними, спиратися будемо на популярного представника цибулинних - тюльпан.

• Терміни висаджування цибулин в ґрунт. Для того, що б рослина добре вкоренилася і випустила квітковий бутон на наступну весну, цибулинки в ґрунт висаджують пізньої осені. Чим тепліше осінь, тим пізніше починають посадку тюльпанів та інших цибулинних. Оптимальним часом висаджування цибулин вважають температуру ґрунту не більше 10 градусів тепла. Але є думка, що висаджені восени цибулини, ранньою весною не зможуть добре прогрітися в мерзлому ґрунті і не випустять бутон. Тому для отримання цвітіння можна використовувати і весняну посадку. Для успіху задуманого, до висадки ранньою весною, цибулини зберігають в приміщенні при кімнатній температурі. А з настанням теплих днів висаджують в грунт.
• Здоровий вигляд посадкового матеріалу. Перед висадкою цибулини необхідно ретельно оглянути на наявність цвілі і червоточини. Хвора цибулина не дасть листя і не зацвіте.
• Оптимальні розміри. Для отримання бутона вже в майбутньому сезоні висаджують тільки великі цибулини, дрібні садять для дорощування на окрему грядку. Цвісти вони не будуть, а масу цибулині наростять. Діаметр квітучої цибулинки приблизно 4-5 см. Пам'ятайте, чим більше цибулина - тим більший квітучий бутон.
• Забезпечення весняного прогріву. У холодному кліматі, коли до настання цвітіння земля ще повністю не прогріта, цибулини тюльпанів рекомендують викопувати на зиму, інакше цвітіння буде слабке, якщо цибулина і грунт навколо неї слабо прогріті.
• Якісна підготовка грунту. У міру поживна, з наявністю піску і чорнозему, повітропроникна і пухка - така суміш допоможе рослині вкоренитися і дати красиву квітку.
• Дотримання сівозміни. Цибулини багаторічних рослин і на одному місці можуть рости і цвісти не один рік. Але для отримання великого бутона, все ж, необхідно через три роки пересадити рослину на нове місце зростання.
• Ідеальна глибина посадки. Не глибоко висаджений посадковий матеріал може погубити зимовий заморозок, а глибоко посаджені цибулини багато сил віддають для проростання з земельної товщі. Цвітіння у таких рослин слабке або зовсім відсутнє. Оптимальною глибиною для висаджування вважають відстань, рівну потроєній висоті самої цибулини.
• Обмеження доступу гризунів. Якщо правильно висадженій рослині не страшні зимові заморозки, то спритні гризуни можуть пошкодити цибулину, і вона просто загниє в землі, так і не прижившись.

Дотримання періоду спокою

Існують цибулинні рослини, що потребують певного «спокою», під яким мається на увазі, викопування цибулин на зиму. Наприклад, це правило відноситься для квітучого амариліса. Під час наростання цибулини, влітку і навесні, рослину рясно поливають і підживлюють. Восени поливи припиняють. На зиму цибулину викопують і відправляють на «спокій» в картонний ящик.

Періодичне розсаджування - можливість зберегти розмір і якість цвітіння

Більшість цибулинних не люблять тісноту, погано ростуть і дають дрібне цвітіння. Щоб уникнути подібної ситуації, через 4 роки зростання на одному місці, цибулинні гнізда необхідно викопати, розділити на окремі часточки-цибулинки і знову висадити в грунт. Яскравим представником такої проблеми можна вважати нарциси.

Контрольоване внесення добрив - на все свій час

Свіжа, неперепріла органіка і азотні добрива збільшать зростання стебел і листя, але зменшать утворення квіткових бутонів. На початку росту підгодовують рослини сумішшю калійних і азотних сполук, в період бутонізації рекомендована калійно-фосфорна підгодівля. Внесення фосфору і калію після цвітіння забезпечує закладення квітучих бутонів в цибулині на майбутній рік.

Здійснення поливів після цвітіння - запорука успішного цвітіння в наступному сезоні

Здавалося б, рослина вже відцвіла, бутон зрізаний, листя пов'яло і присохло, поливи не потрібні. Це похибка не досвідчених квітникарів. Протягом шести тижнів рослини мають потребу в гарному зволоженні, адже саме в цей час відбувається закладка нових бутонів.

Сприятливе сусідство

Перед висаджуванням цибулин улюбленої квітки, необхідно врахувати масштаби дорослої рослини, розміри і обсяги. Наприклад, білоцвіт весняний не буде рости поряд з більш потужними лілійниками або ірисами. Слід чітко розуміти, хто бажаний як сусід, а хто - ні. Також слід розуміти, що відстань між рослинами - це не примха і не даремна рекомендація, так як від цього залежить підсумковий успіх саме цвітіння.

Додання природного вигляду посадкам - хаотичне розташування цибулинних

Красиве цвітіння, нібито «природне», пророслих рослин можна влаштувати не висаджуючи цибулини строго в розмічений ряд, а просто «розкидавши» їх по грядці. Таким чином, під голими деревами та чагарниками ранньою весною будуть цвісти червоні тюльпани, сині гіацинти і жовті нарциси. Це технологія хороша тим, що створюється враження, що пахне вся територія. Також рослина на максимум намагається цвісти, немов забирає на себе всю ступінь відповідальності.

Отримання насиченого кольору бутонів можливо тільки на ділянці

Яскраві і насичені кольори можуть дати тільки рослини, вирощувані у відкритому грунті. Цибулинні багаторічники, перенесені з саду в приміщення, цвітуть бляклим і не яскравим кольором. Пам'ятайте, те, що призначене для квітника, краще не переносити на підвіконня, так як користі буде дуже мало.

Прибирання листя відцвілих рослин протипоказано

Особливістю цибулинних багаторічних рослин вважають наявність на рослині зів'ялого листя аж до повного їх висушування. Не можна зрізати листя, рослина охороняє себе наземною частиною, нарощує в цей період обсяг цибулини і закладає бруньки для майбутнього цвітіння. Не варто боротися з естетикою, так як можна повністю позбутися цвітіння в майбутньому сезоні.

Посадка «сендвічем» - квітуча клумба весь сезон

На одній грядці необхідно висаджувати рослини з різними періодами зростання і цвітіння. Коли одні вже відцвіли і псують вигляд газону своїм присушеним листям - зацвітають інші, приховуючи всі погрішності і сухі залишки квітів.

При використанні для висаджування садових контейнерів, шари з квіткових цибулин розташовують рядами або шарами. Тюльпани висаджують на самому нижньому шарі, над ними розташовують крокуси та підсніжники. Цвітіння рослин припадає на різний час, поки проростуть тюльпани - проліски і крокуси відцвітуть. Посадка шарами абсолютно не впливає на стан цибулини. Так можна заощадити місце на грядці, і тривалий час милуватися різнокольоровими бутонами.

Контроль цвітіння в перший рік «життя»

Садові багаторічні півонії потребують контролю над цвітінням. На першому році життя необхідно прибрати бутони, які можливо наростить квітка. Передчасне цвітіння не дасть повноцінного розвитку кореневої системи. Видалення маленьких бутонів забезпечить надходження харчування до коріння, а не до квітів. Тому перші квіти на кущі півонії повинні цвісти тільки на третій рік росту. Тільки тоді рослина буде великою, а цвітіння пишним.

Якщо потрібен кущ, схожий на квітучу кулю - бічні бутончики - горошини не видаляють. Для отримання більших «шапок» верхніх квітів, бічні бутони зрізають повністю.

Відцвілі бутони зрізають, прибираючи стебло практично до рівня землі, залишають невеликий пеньок. Такі дії перешкоджають загущенню куща і ураженню сірою гниллю. Опалі пелюстки з відцвілих бутонів на густій листяній масі загнивають і утворюють місця для поселення спор шкідливих бактерій.

Обробка стимуляторами росту

Звичайно, багаторічна рослина, висаджена в добре підготовлений грунт на сонячному безвітряному місці, з дотриманням всіх правил з розпушування, удобрення та поливу, має якісно розвиватися, рости і цвісти. Але і обробка стимуляторами росту не буде зайвою. Результат не змусить себе довго чекати - рослина буде краще розростатися і триваліше цвісти.

Дотримуючись нескладних рекомендацій по посадці і догляду за цибулинними рослинами можна домогтися рясного і масового цвітіння, що буде тривалий час радувати буйством фарб і ароматів.

Приєднуйтесь до нашої групи в Facebook