Цікаві факти про біблійні рослини

Сторінки Біблії сповнені багатьма загадками й таємницями. На тлі сюжетних подій можна зустріти зображення багатьох рослин. Зокрема, є згадки про плодові дерева, декоративні чагарники, трави та безліч лікарських рослин. За більшістю з них ми можемо постійно спостерігати на своїх грядках та городах, а деяких маємо змогу побачити лише в екзотичних місцях. У нашій статті ми розповімо вам про найчастіше згадувані біблійні рослини.

Акація Джеральда (Acacia gerrardii)

Акація Джеральда відома в Ізраїлі як дерево життя. Вона належить до роду мімоз та має досить тривалий термін життя. У королівстві Бахрейн можна побачити найдавнішого представника цього дерева, якому, за визначенням, близько чотирьох тисяч років. Деякі вчені стверджують, що на місці, де росте ця акація, раніше були ворота раю. У Біблії згадується, як з брусів цього дерева майстрували скинії, котрі могли довго слугувати людям. З грецької мови «скинія» перекладається як «притулок» або «намет».

За біблійних часів люди жили в оселях, побудованих з гілок або дерев'яних брусів, які обтягували шкурами тварин. Скинія, для якої використовували акацію, була шатром одкровення. Вона була стародавнім храмом, котрий розгортали в пустелі під час сорокарічних мандрів Мойсея та ізраїльтян. Конструкція намету була виконана так, щоб його можна було швидко згорнути, перенести до нового місця та розгорнути знову. Пізніше в Єрусалимі побудували собор за зразком древньої скинії. Він виявляв перевагу над шатром Мойсея значною розкішністю та розміром.

Коли йде мова про акації, в Біблії використовується слово «Сітта», що в перекладі з івриту означає «дерево, яке належить до роду акації». Акація Джеральда походить з північної Америки, з'явилася в Європі лише 1600 року н.е. У Біблії її можна зустріти в зображеннях мандрівки Мойсея пустелею, оскільки це дерево росте виключно в пустелі. Воно має подовжену кореневу систему, здатну заглиблюватися в землю до 30 м для добування вологи. А також може витримувати тривалу посуху. Листям акації харчувалася домашня худоба, яка подорожувала разом з ізраїльтянами.

Також деревину цього дерева використовували як дрова для багаття й обігріву осель. Шипи з пагонів акації слугували за голки, а прозорий секрет, котрий витікав з тріщин чи спеціально зроблених зрізів на стовбурі, застосовувався в лікуванні кровотеч, шлунково-кишкового тракту, як ранозагоювальний та протизапальний засіб. Акація Джеральда має дуже тверду деревину темного кольору, що набагато збільшує тривалість термінуексплуатації виробів з неї. Окрім цього, її особливістю є красива текстура. За міцністюматеріал з акації перевищує міцність матеріалу з дуба.

Верба (Salix)

Вербові гілки на Сході використовують замість гілочок пальм, котрими колись встеляли дорогу Ісусові, як він в'їжджав до Єрусалима на віслюкові.У свято Вербної Неділі вербові гілочки несуть до церкви для освячення, а потім їх приносять додому та залишають як оберіг. Ці дерева досягають висоти близько 30 м. Вони також можуть мати вигляд півметрових чагарників. Верба ще відома за назвами рокита та лоза. Рослина любить рости в місцях з підвищеною вологістю та поблизу водойм. У своєму роді верба налічує близько 500 видів, однак лише деякі з них мають вигляд дерев висотою понад 15 метрів.

Виноград культурний (Vitis vinifera)

Усім відомий виноград являє собою ліано подібну рослину, здатну нарощувати пагони довжиною до 30 м. Місце, звідки походить виноград, дотепер точно не визначене. Деякі вчені стверджують, що батьківщиною його є Азія, інші вказують на Іран або Афганістан. У Біблії виноградна лоза уособлює Ісуса, а її пагони – його учнів. У більш пізньому християнстві лоза інтерпретується як церква, а пагони, як віряни. Вважається, що листя винограду є символом душ померлих у Христі людей. У євреїв виноград має значення ізраїльського народу, а в поєднанні з інжиром вважається символом достатку та миру.

За значущістю виноград займає друге місце в біблійній оповіді, поступаючись маслинам. А також він є їхньою протилежністю. Наскільки маслини вирощувати просто, настільки ж виноград вимагає від садівників великих зусиль. У Біблії є певні зображення процесів вирощування та доглядання за виноградниками. Зокрема, дуже важливим є обрізування винограду. Євреї вважали, що у такий спосіб Бог вилучає неугодних безплідних тачерствих людей, залишаючи натомість лише найдостойніших та найздоровіших. Дуже яскраво описується виноградник у притчі пророка Ісаї, де він порівнює доглядання за виноградом з життям людей, вказує на алегорію між виноградником Саваофа та домом Ізраїлевим.

Виноградне вино було поширеним частуванням. Воно зберігалося в шкіряних міхах таглиняних посудинах. Про рецепти приготування вина також згадується в Біблії, де їх можна інтерпретувати по-різному. Вино, в розумінні древніх філософів, асоціювалося з благородним та душевним задоволенням, оскільки воно сприяло полегшенню й спрощувало перехід свідомості людини до глибин підсвідомого. Крім цього, вино робило людей відкритими для розуміння Бога та духовного зближення з іншими людьми. Зважаючи на це, вино часто вважають символом єднання Бога й людини, а також зазвичай використовують для різних ритуалів, зокрема, для причащання.

Виноградні ґрона слугують за символ добробуту. У Біблії можна прочитати, як дехто пере у вині свій одяг та прив'язує до виноградної лози свого віслюка. Це можна інтерпретувати як опис благословення юдейського племені, а також як пророчу вказівку на Ісуса Христа.

Гранат звичайний (Púnica granátum)

Гранат є субтропічним плодовим деревом, котре досягає висоти близько 6 м і належить до родини гранатових. Батьківщиною походження цього листопадного дерева вважається Південно-Східна Європа. У Біблії гранат зображується як благодатний плід, знайдений Мойсеєм. Тож цей плід став символом єдності й миру. Завдяки своїй формі, що має в верхівковій частині короно подібний відросток, гранат називають «королем плодів» на Сході.

Дрок (Genista)

Ця рослина також відома за назвою ялівець. Вона належить до вічнозелених чагарникових рослин родини бобових. У Біблії ялівець згадується як рослина, котра росла в пустелі та надала притулку пророкові Іллі. У Третій книзі Царств зображується, як він сів під цим кущем та просив у Бога смерті. Ілля мусив поневірятися юдейською пустелею, розташованою між горами та Мертвим морем. Цікавим фактом залишається те, що ландшафт цієї місцевості практично не змінився до наших часів. Йому лише притаманна особливість змінюватися навесні, обростаючи яскравими квітами та густими зеленими травами. Згодом, уся зелень засихає й місцевість знову перетворюється в спекотну пустелю, де може вижити лише плем'я бедуїнів, що з’явилося там у далекій давнині та й залишилося донині.

Від біблійних часів юдейська пустеля була місцем, куди люди прагнули сховатися від мирської метушні або втекти від переслідувань. Туди довелося податися й пророкові Іллі. Як відомо, з дитинства він присвятив своє життя Богові й служив у церкві царя Ахава. Коли пророк побачив у своєму видінні загибель народу, то почав переконувати царя покаятися й повернутисяобличчям до Бога. Однак, Ахав та його дружина натомість вирішили вбити Іллю, тож останньому довелося ховатися в пустелі.

Туристів, які відвідують цю пустелю, не залишає думка про те, що вони також стають причетними до цих пригод. До того ж, археологи все частіше знаходять докази багатьох подій,зображених у Біблії. Проте, досі жоден ботанік не знайшов у пустелі ялівцю чи його слідів. Пояснити цей факт можна неточністю в найменуванні рослини. На івриті він згадувався як «ротем» та ідентифікувався як метільник за схожістю чагарнику з мітлою. Найімовірніше, саме цей чагарник помилково був названий ялівцем, оскільки саме його часто можна було зустріти обабіч річищ струмків юдейської пустелі.

Висота цієї рослини досягає близько трьох метрів, вона має короткий здерев'янілий стовбур з шовковим напушенням. Коренева система проникає вглиб землі до 20 м та є здатною живити рослину вологою навіть за найпосушливішого періоду. Також метільник описується археологом Робінсоном, що вивчав біблійну історію й проводив розкопки в Палестині. Саме він визначив місце розташування більшості міст з біблійних сюжетів. Поводирями Робінсона були бедуїни, які щоразу, коли обирали місце для стоянки табору, розміщували його біля кущів метільника. Цей кущ захищав подорожніх від вітру та сонця.

Інжир (Ficus carica)

Також відомий за назвою смоківниця. Являє собою листопадне дерево, яке виростає висотою близько 10 м. Може мати вигляд триметрового чагарнику. Належить до родини тутові. Батьківщиною його є Західна Азія. Вважається однією з найдавніших рослин на землі. Біблійна популярність смоківниці визнана завдяки тому, що вона була згадана в Біблії одразу ж після райського дерева пізнання. Деякі вчені схиляються до думки, що смоківниця й була деревом пізнання. Її листямперші люди прикривали свою наготу, а плоди інжиру були водночас тим забороненим плодом, якого не слід було куштувати. Древнім людям дерево смоківниці дарувало солодкі плоди та захищало від літньої спеки.

У Біблії зустрічається вислів «Сидіти під своєю смоківницею», який означає перебування у стані блаженства. Прихованим змістом цього вислову є те, що для деяких людей такий стан вважався недозволеною розкішшю й спокусою, міг бути провокуванням лінощів та неробства. Водночас це дозволяло міркувати та спілкуватися з Богом. У Біблії вказується на те, що людина не повинна лише працювати. Навіть Мойсей заповідав своємународові святкувати суботу. Ісус також говорив, що зайва працьовитість не є благом, коли наставлявМарфу в Євангелії від Луки.

Смоківниця зображується в Євангеліях від Марка та Матвія, інколи ці події викликають нерозуміння у читачів. Тут можна спостерігати заприкладом влади віри над природою. Коли Ісус прокляв фігове дерево, то воно одразу ж, на очах, засохло. Цією історією Ісус учив, що беззаперечна віра може творити дива. Ще одна притча про смоківницю зображена в Євангелії від Луки таоповідає про те, що Господь, як садівник, уболіває за кожну живу істоту, навіть якщо та не приносить плодів. А ще захищає її та дарує можливість спасіння.

Кедр ліванський (Cedrus libani)

Кедр є дуже красивим деревом, яке здатнепрожити понад 2000 років. Згадування про цю рослину часто можна зустріти на сторінках Біблії. Вона є прообразом вірянина, що виконує волю Божу, а ще уособленням величі, багатства, влади та слави. Головним символічним призначенням кедра є нагадування про велич Бога у житті грішних людей. У біблійній притчі про три ліванських кедриможна прочитати про використання кедрової деревини як матеріалу, з якого був побудований хлів у Віфлеємі, де й народився Ісус. Також кедр став матеріалом для виготовлення столу, за яким зібралися Господь та апостоли, щоб звершити таємну вечерю. І третє – з кедрової деревини був зібраний Хрест Господній, знаряддя для катування, яке стало знаком перемоги життя над смертю.

Ще однією важливою роллю кедра є те, що він слугував матеріалом для створення ікон по прийнятті християнства. Православна Русь розвивалася швидкими темпами та потребувала великої кількості ікон. Тож для них використовували дошки ліванського кедра й сибірської сосни. У часи Старого Заповіту територія Лівану була вкрита густим лісом, деросли могутні кедри. Також у Біблії віщувалося прозагибель ліванських лісів. І дійсно, відбулося масове винищення дерев. Кедрові гаї можна тепер побачити лише на Півночі Лівану біля села Сідар, яке й отримало свою назву на честь кедра. Також маленький гайок росте в горах Чоув та селі Башаррі.

Деревині кедра притаманна щільна красива текстура та приємний аромат. Вона використовувалася для будування й облицювання палаців, а також для створення саркофагів, в яких спочивали фараони. Пізніше кедровий матеріал постачався для царя Давида, з нього для царя будували палац. По смерті Давида будували палацдля його сина, царя Соломона. Були знищені великі території кедрових лісів.

Великі колоди з кедра використовували для будування кораблів та човнів. У 1985 році в озері Кенерет вода впала до критичної позначки й на дні знайшовся старий човен, виготовлений з кедра йкипариса без використання цвяхів. По проведенні ретельних досліджень, археологи зробили висновок, що він був змайстрований в той час, коли проповідував Ісус. У схожому човні могли рибалити апостоли Андрій та Петро.

Кипарис вічнозелений (Cupressus sempervirens)

Це напрочуд декоративна хвойна рослина, яке може досягати висоти до 20 м. Батьківщиною її вважається Середземномор'я. Вона має форму крони у вигляді піраміди. Насіння кипарису може зберігати здатність до проростання паростків понад десять років, а в народній медицині шишки та оліюкипариса використовують для лікування атеросклерозу й нормалізації кров'яного тиску. У Біблії кипарис згадувався ще як будівельний матеріал для осель та човнів.

Маслина європейська (Olea europaea)

Це вічнозелене декоративне дерево має розкішне сріблясте листя. Висота його досягає 10 м, належить до родини маслинові. Вважається однією з найдавніших олійних культур, а за часів Старого Заповіту була найголовнішим плодовим деревом Ізраїлю. Вважається, що оливкова олія – подарунок від Бога людині. Її вживали в їжу так часто, як хліб чи вино. Маслини квітнуть красивими квітами, які виділяють лимонний аромат.

На планеті існує 8 маслинових дерев, вік яких наближається до двох тисяч років. Їх можна побачити в Гефсиманському саду. Маслина полюбляє рости на скелястих горах та є дуже невибагливою ​​у вирощуванні. Здатна витримувати тривалі посухи та давати понад 80 літрів олії на рік. Оливкову олію також називають єлеєм. Застосовується не тільки для їжі, але ще й ународній медицині, для освітлення осель таздійснення релігійних ритуалів. Краса маслини зображувалася в Біблії, де з нею часто порівнювали вчинки й характери людей. Подібну алегорію з деревом маслини використовував апостол Петро. Він звертався до вірян, що не були євреями та називав їх гілками маслини, здатними рости на благородному дереві. І покликаними також замінити собою сухі зламані гілки. Апостолвважав, що гілки ламалися через зневіру тарозцвітали, коли людина вірила всією душею.

Оливкова олія часто використовувалося для обміну й торгівлі, зміцнюючи мир в Ізраїлі. Завдяки цьому гілка оливкового дерева, принесена голубом після Великого Потопу, вважається символом миру та доброї звістки.

Мирт звичайний (Myrtus)

Мирт являє собою середньої висоти чагарник, що інколи досягає трьох метрів та має вічнозелене листя. Батьківщиною мирта вважається Середземномор'я. Йому притаманний специфічним аромат, який неможливо сплутати з жодним іншим. Часто зустрічається в оселях як домашня рослина. Вважається райським деревом, гілку якого Адам забрав з раю, щоб посадити на новій землі. Цвіте чагарник дрібними білими квітами, які містять безліч тичинок та мають вигляд пухнастих грудочок. У Стародавньому Римі з мирта плели вінки, що були символами життя та влади. І до сьогодні з гілок цієї рослини створюють букети для молодят. Мирт широко використовується в народній медицині як природний антибіотик для лікування багатьох хвороб. Вирощуючи мирт у себе вдома, слід враховувати, що він має дуже різкий запах, який може спровокувати головний біль табезсоння. Тому його не радять тримати в спальні.

Мирра (Commiphora myrrha)

Мирра являє собою трьох метрове дерево, вкрите колючками та скрученими дрібними листками. Батьківщиною мирри є Північна Індія. Ця рослина згадується в Біблії як цілюща, вона донині використовується для звершення релігійних обрядів. Смоли мирри добувають з білого соку, який виділяється зі зрізів кори. Аромат цієї речовини здатний вилікувати безсоння, нервові тапсихічні розлади.

Фінік справжній (Phoenix dactylifera)

Фінік – це рослина, що досягає висоти 30 м та належить до родини пальмові. У Біблії фінікова пальма згадується досить часто. Плоди цього дерева там названі медом. Листя ж використовували для вистилання стежки Ісусу, як входив він до Єрусалима. Це найдавніша рослина, яка культивується протягом багатьох тисячоліть. Рік, у який пальма не давала плодів, вважався для населення великою катастрофою. Сушені або в'ялені фініки використовувалися для продажу. Одна пальма може дати понад 250 кг фініків, однак середній урожай з одного дерева становить 50-90 кг. Крім плодів, з цієї рослини використовували листя та стовбур як будівельний матеріал. З нього будували будинки, покрівлю та робили труби для водовідведення. З волокон, що обвивають пальму, робили канати, плели кошики, циновки та шили мішки.

У ті часи ще не винайшли цукор, тому його замінниками слугували солодкі плоди фініка або дикий мед. Також різні частини фінікової пальми використовували для лікування усіляких захворювань. Фініками лікували діарею, хвороби шлунку й легенів. Крім цього, застосовували їх як протигарячковий засіб.

Терен (Prunus spinosa)

Терен дуже часто зустрічається на сторінках Біблії, проте не цілком зрозуміло, про яку саме рослину йдеться. Це пов'язано з тим, що на землях Єрусалиму можна зустріти понад 200 різновидів колючих трав, які схожі між собою. Тому заведено вважати, що мова йде про терен або колючу сливу, яка має вигляд гіллястого, вкритого колючками куща, що досягає висоти близько чотирьох метрів. У Біблії колючі рослини вважаються символами страждань, життєвих уроків та метушливості. Мало відомо, що з плодів терну готують квас, компот, вино та варення. Також плоди використовують для отримання червоного барвника, а листя – для заварювання чаю. Практично всі частини рослини використовуються в народній медицині як жарознижувальні, в'язкі, протизапальні, сечогінні та послаблювальні засоби.

Рослини, що згадуються в Біблії як вовчки, становлять сукупність декількох колючих рослин та є символом покарання. До категорії вовчків належать сирійська колючка, цілюща волошка, посівний артишок, плямиста розторопша та кукіль звичайний. Усі ці рослини належать до бур’янів, проте мають лікувальні властивості, а ще наділені колючками чи шипами. У Біблії зустрічається вислів «терня й вовчки», який означає покарання,невиконання божих заповітів або може тлумачитися як перешкода на шляху.

Яблуня (Malus)

Яблуня має багато різновидів, які пов'язані схожими ознаками. Це листопадна рослина, що набуває дуже декоративного вигляду в процесі цвітіння та дозрівання плодів. У Біблії яблуня вважається деревом пізнання добра та зла. Згадки про яблуню як про дуже цінне дерево, можна зустріти в Пісні над піснями, де описується яблуня – уособлення любові та єднання душ. Золоті яблука, що згадуються царем Соломоном, є символом молодості й безсмертя. Щодо райської картини, де Єва скуштувала заборонений плід,треба визнати, що яблуком його названо помилково. Цій помилці посприяла плутанина в латинських словах, де «Малюма» – означає яблуко, а «малюс» перекладається як зло. Загалом же, слово «яблуня» та «яблуко» в Біблії згадуються лише двічі. А отже, навряд чи стосуються райських подій. У Біблії не вказано, плоди якого саме дерева були забороненими.