Які горіхи можна посадити на своїй земельній ділянці

Горіхи смачні і корисні, їх багато хто любить - ось тільки ціни на них у магазинах і на ринках зашкалюють. Але це - не проблема, тому що улюблені всіма волоські горіхи, фундук, ліщину і мигдаль можна виростити на присадибній ділянці. Досвід садівників показав, що ці рослини здатні відмінно плодоносити при відповідних умовах. Які вибрати для посадки та як за ними доглядати?

Волоський горіх

Такі дерева у нас не рідкість. Вони виростають не тільки в садах, але і в лісосмугах, і багато хто їх навіть позбувається - тому що тіні вони дають багато, а сусідство волоського горіха з багатьма іншими зеленими насадженнями протипоказано. На жаль, селекціонерам так і не вдалося отримати карликові сорти - отже, ці дерева підходять для ділянок великої площі.

Волоський горіх можна виростити не тільки з саджанця, а й з горішка: в цьому випадку сіяти необхідно з запасом, зважаючи на невисоку схожість і боязнь холодів. Грунти підходять найрізноманітніші, але в більшій мірі - піщані і супіщані, насичені вапном. Для посадки вибирайте сонячні місця, захищені від протягів.

Поруч із молодими деревцями можна розміщувати будь-які рослини - але з часом їх рекомендується пересаджувати в інші місця, тому що горіх дає рясну тінь. Саджанці не вимагають копіткого догляду, але їх варто берегти від морозів, до яких найбільш стійкі такі сорти як Астаховський та Ідеал. По досягненню восьми років горіхи стають більш витривалими: все, що від вас буде потрібно - так це поливати зеленого вихованця в періоди сильних засух. При правильній агротехніці і достатній кількості сонця одне горіхове дерево в урожайні роки здатне давати до 40-ка кілограмів плодів.

Середня тривалість життя волоського горіха становить сто років. При цьому дерево може досягати 25-ти метрів у висоту, а діаметр його крони буде становити не менше 20-ти метрів. У плодоношення горіхи найчастіше вступають на десятий рік життя.

Ліщина

Лісовий горіх можна зустріти в природі різних регіонів. Це - чагарник, який відрізняється невибагливістю і дає смачні плоди. Висаджувати його можна різними методами: живцем, кореневою порослю або горіхом. Ліщина дуже живуча і швидко розростається. Деякі садівники навіть шкодують про своє рішення її вирощувати, бо пагонів вона дає безліч. У деяких лісових господарствах цей чагарник зараховують до бур'янів, який поширюється на сотні метрів.

Незважаючи на таку живучість, ліщина є вибагливою до складу грунту. Їй необхідні пухкі грунти, збагачені вапном. Дефіцит сонця рослина переносить спокійно, тому висаджувати її можна в тіні - але чагарник дуже любить воду: поливати його доводиться регулярно. У посушливі періоди рослина може взагалі відмовитися давати врожаї: на кущі не виникає жодної зав'язі.

Фахівці рекомендують висаджувати на своїх ділянках саджанці, придбані в розплідниках: у цьому випадку гарантія успіху буде значно вищою. Можна також принести з лісу молодий чагарник. Відповідний момент для посадки - рання весна, коли бруньки ще закриті. Для цих цілей підходять саджанці не менше ніж із десятьма пагонами. Яму слід обгородити дошками або шифером на глибину близько 50-ти сантиметрів.

Ліщина дуже вологолюбна – отже, основний догляд полягає в частому поливі. На один квадратний метр вносьте по два відра води. Чагарник також необхідно регулярно обрізати.

Жити ліщина здатна до 80-ти років. Плодоносити вона починає на п'ятий рік після посадки. Висота чагарника досягає п'яти метрів, а діаметр крони - семи метрів.

Мигдаль

Рости і розвиватися таке деревце здатне не скрізь: у деяких регіонах воно відмовляється навіть цвісти, не те що плодоносити. Посадку можна здійснювати лише в південних регіонах. Культура любить сонце і тепло, посуха їй - не перешкода. Рослина погано переносить заморозки і сильні вітри з протягами. Грунти підходять багаті вапном, легкі і аеровані. У деяких регіонах мигдаль росте і на суглинках - але при таких умовах його слід підгодовувати. Рослина не здатна прижитися в кислих і засолених грунтах.

Розмножувати дерево можна шляхом щеплення на аличу або персик, а також посівом горіхів. Не має сенсу висаджувати на ділянці лише одну рослину, тому що вона не буде запилюватися. На другий рік після посадки дерево слід ретельно сформувати. Живильні суміші вносяться восени: більшою мірою підходять добрива, основу яких складають фосфор і калій.

Садівники зі стажем радять висаджувати мигдаль трилопатевий або степовий. Догляд за цією рослиною мало чим відрізняється від того, який необхідний будь-яким іншим горіхів. Головна складність полягає в нестійкості культури до морозів - проте, степовий мигдаль часто відновлюється. Якщо ви зупините свій вибір на декоративних сортах, будьте готові щорічно вносити мінеральні комплексні добрива. Робити це необхідно, дотримуючись інструкції на упаковці. Не забувайте мульчувати коріння і видаляти поросль. Не зайвим буде перевіряти грунт на кислотність: якщо вона є занадто високою, її необхідно вапнувати.

Тривалість життя мигдалю становить сотню років. У висоту дерево досягає п'яти метрів, а діаметр крони у нього становить максимум чотири метри.

Фундук

Якщо ви хочете висадити у себе ліщину, але не можете знайти саджанці - замініть її фундуком. По суті це - різновид лісового горіха, правда, більш вибагливий до агротехніки, ніж його дикий побратим. При правильному догляді фундук дає рясні врожаї, та й чагарник виглядає набагато декоративніше, завдяки чому може стати прикрасою ділянки. Висаджувати культуру слід у кількості не менше чотирьох екземплярів, один із яких обов'язково повинен мати зелене листя: в іншому випадку на запилення чекати не варто.

Фундук може бути як із зеленими, так і з червоними листками. Цікавлять червоні? Тоді віддайте перевагу таким сортам як Ісаївський, Академік Яблоков, Пушкінський, Катерина, Пурпурний. Сорти з зеленим листям - Північний, Тамбовський ранній, Первісток, Тамбовський пізній.

Ця рослина є примхливою до вологи, не любить великої кількості сонця, а в умовах дикої природи вибирає для себе чорноземи. Заболочені і солоні ґрунти фундук «обходить» стороною. Поливати рослину треба якомога частіше - але, щоби позбавити себе таких турбот, ви можете висадити його в тому місці, де грунтові води розташовані близько до поверхні землі. Висаджувати чагарник краще в напівтіні.

Через три роки після посадки кущ слід сформувати таким чином, щоби вийшли від восьми до дванадцяти стовбурів, віддалені один від одного. Вкорочувати гілки немає необхідності: їх потрібно проріджувати. Аби врожаї були стабільними і багатими, рекомендується щороку восени вносити органічні добрива. Найкраще з них - перепрілий гній у кількості двох відер на один метр квадратний. Один раз на три роки, навесні, вносьте по 80 грамів сульфату калію і сто грамів суперфосфату на один метр.

Фундук не належить до категорії рослин-довгожителів: він буде тішити вас урожаями максимум півстоліття. Висота чагарнику - вісім метрів, а діаметр крони - сім метрів.

Ланкастерский горіх

Про цю культуру мало хто чув, бо вона відносно нова. Це - гібрид серцеподібного і сірого горіхів. Плюси рослини полягають у тому, що вона не відкидає тіні, тому що нижні гілки безболісно видаляються. Збирати плоди з гілок також не потрібно, бо вони опадають самостійно. Горіхи не мають перегородок всередині та відрізняються насиченим смаком. М'якоть у них має досить велику вагу.

Якщо вдасться дістати горішки для посадки - висаджуйте одразу кілька. Кращий час для цього - з початку до середини осені. Опускати необхідно тільки в грунт, очищений від трави: в іншому випадку ви не дочекаєтеся сходів. Не забудьте захистити посадку від мишей та інших гризунів. Глибина посадки повинна становити від п'яти до семи сантиметрів. Вибирайте одразу постійне місце, тому що пересадку культура не переносить.

Ланкастерский горіх абсолютно невибагливий до грунтів (але не росте на болотистих і в солончаках) та не боїться морозів, тому його можна не вкривати на зиму. Добрива рослина любить органічні, тому вносьте два відра компосту на один квадратний метр навколо стовбура навесні або восени. Рясний полив дереву необхідний у перші п'ять років життя, після чого про це можна не переживати.

Тривалість життя культури достеменно невідома. Висота дерева становить близько десяти метрів, а діаметр крони - шість метрів. Плодоношення настає на шостий рік.