За статистикою вирощуванням гладіолусів займається майже кожен другий квітникар. Не можна сказати, що цей процес не клопіткий і не потребує ретельного догляду, але буяння фарб, рясне та тривале цвітіння може компенсувати весь клопіт. Здавалося б, що найскладнішим моментом є виростити квітку, але з гладіолусом все інакше, адже відповідальним є процес зрізу та зимове зберігання цибулин, тому що від цього залежить «результат» наступного сезону. Всі ці питання розглянемо детальніше, щоб ви змогли насолодитися красою не лише один сезон.
Як правильно зрізати гладіолуси?
Деякі квіткарі-початківці вважають, що зривання руками квітконосів гладіолуса - це звичайна практика. Це сильна помилка! Не можна рвати, тому що потрібно зрізати гострим ножем, щоб зріз був рівним і в потрібному місці. Все, що залишиться від квітконоса, має бути не відчутно, а заховано глибоко між листям. Зверніть увагу, листя має залишитися в кількості 4-5 штук. Це для того, щоб бульби продовжували своє зростання. Ще однією особливістю зрізання квітконоса є доба. Оптимальним періодом стане вечір або ранок. Заборонено зрізати гладіолуси в саму спеку, тому що ви може вбити рослину, так і не дочекавшись цибулин.
Викопування цибулин гладіолусів
Пам'ятайте, зрізання квітконосів і викопування цибулин за часом не збігаються. Спочатку ви зрізаєте квітконос для будь-яких декоративних цілей, а ось викопувати бульби слід через півтора місяці після закінчення цвітіння. У кожного сорту цей період свій, але вважається, що середина вересня є стартом, а ось фініш може виявитися навіть кінець жовтня.
Намагайтеся викопати бульби до початку сезону дощів, оскільки суха погода та не сирі бульби можуть гарантувати гарне зимове зберігання. Не відтягуйте цей процес, і викопуйте сорти в міру їхнього відцвітання та тимчасового спокою. Занадто тривале або коротке знаходження бульб у землі загрожує негативними наслідками, тому намагайтеся проводити цю процедуру згідно з чіткою схемою.
Зовнішньо зрілі цибулини обов'язково повинні мати темне покриття у вигляді лусок, які заборонено очищати або що-небудь з ними робити. Єдине, що потрібно – це відсортувати якісні від пошкоджених, адже найменші плями темних відтінків можуть призвести не тільки до загибелі цибулини, але й до зараження «сусідів». Тому краще позбавиться «не кондиції» на початковому етапі. Залишки стебла можна обрізати вже після викопування, тоді ж, коли і коротити коріння. Після витягування бульб старанно стряхніть землю і відокремте всіх дітей, оскільки вони також є гарним посівним матеріалом. Вважається, що залишають лише великі та середні розміри, оскільки «дрібниця» не принесе результату. Для орієнтиру вважається, що великі дітки мають діаметр у межах 70-80 мм, а от середні – 50-60 мм. Все що менше можна викидати на початковому етапі.
Підготовка цибулин до зберігання
Після викопування та відділення землі необхідно чітко розподілити сорти по окремих ємностях. Для цього найкраще підійдуть ящики, де є грати як на дні, так і на бічних стулках. Це допоможе повноцінному і вільному потоку повітря, який поступово поступає на всі сторони бульб, запобігаючи появі шкідників і гнилі.
Після очищення від землі та обрізки коренів та стебла, необхідно промити бульби у проточній воді. Після чого чисті цибулини занурити для знезараження в фундазол з концентрацією в 1%. Тримати бульби рекомендують приблизно півгодини, трохи менше. Далі знову необхідно промити цибулини водою. Завершальним етапом стане тривідсотковий розчин марганцівки, який остаточно знешкодить поверхню та створить захисну кулю. Після всіх «водних» процедур, бульби слід добре просушити, а для цього необхідно розкласти їх на аркуші паперу так, щоб бульби не торкалися один одного.
Коли зовні бульби виявляться сухими, настав час помістити їх на постійне «місце проживання». Рекомендують на перші два тижні перекласти цибулини папером і помістити у підготовлену скриньку. Температура на початку повинна бути дуже високою і досягати 26-30 градусів. Кожні 3-4 дні намагайтеся перевертати бульби. Через два тижні папір можна забрати, а температуру знизити, адже далі середня температура має становити 20 градусів.
Зберігання цибулин гладіолусів
Зберігати бульби необхідно чітко за інструкцією, оскільки від способу та умов зберігання безпосередньо залежить ваш «букет» наступного сезону. Вважається, що відразу після викопування і перших обробок, у гладіолусів починається «період спокою» - час, коли бульби відпочивають і не прагнуть зростання та розвитку. Тривалість «відпочинку» найчастіше коливається від місяця до півтора. Після чого, з'являється «друге дихання», і настає період утворення паростків та підготовки до висаджування. Цього допустити не можна! За вікном буде початок зими, а до висаджування ще дуже далеко. Для цього необхідно цибулини помістити у прохолодні умови, де температурний режим досягає 6-10 градусів. Для приватного сектора найкращим стане льох чи підвал, а от мешканців багатоповерхівок зможе виручити прохолодний балкон чи холодильник. Вологість повітря в період зимового зберігання має становити 65-70%.
Існує повір'я, що очищений зубок часнику, який слід покласти разом із цибулинами в ящик, забезпечить відмінне зберігання з мінімальною кількістю псованих бульб. Незважаючи на сильний «захист» часнику, слід перевіряти щомісяця стан бульб і позбавлятися зіпсованих, а зубок класти свіжий. Пам'ятайте, що повноцінна циркуляція повітря для зберігання цибулин – це сприятливі умови, що мінімізують втрати. З цієї причини багато досвідчених квітників використовують як ємність не тільки ящики, але і капронові колготки, які також надають доступ кисню з усіх боків.
Пам'ятайте, що ви повинні періодично перелагоджувати бульби, змінюючи папір і позбавляючись поганих бульб. Будьте готові до того, що за зиму розміри цибулин значно зменшаться, але це межі норми
Для максимального врожаю наступного року необхідно не тільки правильно викопати, обробити та висушити бульби, але й організувати всі умови для зимового зберігання.
Поки немає коментарів. Будьте першим!