Фармакологічна та лікувальна значимість осики (Populus tremula)

Осика, Тополя тремтяча, Populus tremula L., відноситься до роду Тополя (Populus) – високе (20-З0 м заввишки) листопадне дводомне дерево родини Вербові (Salicaceae). Має округлу крону і циліндричний стовбур, укритий гладенькою світло-зеленою корою. В нижній частині стовбура, особливо у старих дерев, кора чорна, глибокотріщинувата. Листки чергові, шкірясті, майже округлі або округло-ромбічні, нерівномірно виїмчасто-зубчасті, зверху жовто-зелені, зісподу — сизуваті, на довгих сплюснутих черешках. Квітки одностатеві, у пониклих пурпурових сережках. Плід — коробочка. Цвіте у березні — квітні, до появи листя.

Поширення. Росте осика по всій території України у хвойних і широколистяних лісах, по торфовищах та у плавнях.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують кору, бруньки і листя рослини. Заготовляють кору напровесні під час сокоруху, здираючи її з молодих гілок і тонких стовбурів. Для цього роблять кільцевидні надрізи через кожні 30 см, які з'єднують поздовжніми розрізами, після чого кора легко знімається. Сушать кору під наметом або в провітрюваному приміщенні. Бруньки осики збирають на початку цвітіння дерев, відламуючи їх від гілок. Зібрані бруньки сушать у затінку на протязі або в теплому провітрюваному приміщенні, розкладаючи їх тонким (1-2 см завтовшки) шаром на тканині або папері й періодично перемішуючи. Молоде повністю розвинене листя використовують свіжим або сушать.

Хімічний склад. Усі частини рослини (кора, бруньки, листя) містять глікозиди (саліцин, саліцил популозид, популін та ін.), ефірну олію, органічні кислоти, дубильні, гіркі й інші речовини. У свіжому листі є значна кількість аскорбінової кислоти (471,3 мг % ) і каротину (43,1 мг % ).

Властивість основних активних компонентів кори осики

• ефірна олія – володіє антипаразитарними та бактерицидними властивостями, покращує травлення;
• дубильні речовини – володіють в'язкою та протизапальною дією; слиз – покращують травлення;
• аскорбінова кислота – зміцнює імунітет;
• фенолглікозиди, похідні салігеніну – саліцин, популін, тремулоїдин, тремулацин, салікортин – володіють протигельмінтними властивостями;
• органічні кислоти (бензойна, яблучна, аскорбінова) – володіють антисептичнми та детоксикаційними властивостями.

У бруньках осики містяться вуглеводи (рафіноза, фруктоза і ін.), ароматичні кислоти, дубильні речовини і тригліцериди фенолкарбонових кислот. Листя осики багаті на вуглеводи, органічні кислоти, каротиноїди, вітамін C, каротин, флавоноїди, фенолглікозиди, антоціани і дубильні речовини.

Фармакологічні властивості і використання.

Кора, бруньки та листя осики – давно відомий і широко застосовуваний народний засіб, який відмінно зарекомендував себе при лікуванні цілої низки захворювань різних органів і систем. Кора осики з давніх давен використовувалася для приготування відварів, які володіють потогінною, жарознижувальною, протизапальною, в'яжучою, протикашльовою, сечогінною, антигельмінтною, жовчогінною та протимікробною діями.

Поєднання протимікробних і протизапальних властивостей в корі осики допомагає лікувати туберкульоз, віспу, малярію, сифіліс, дизентерію, запалення легенів, кашель різного походження. Відвар кори рекомендують при гастриті, диспепсії й проносі, а також як засіб, що збуджує апетит і поліпшує травлення.

Напевно, мало хто знає, але осика може допомогти збагатити організм вітаміном С. З давніх давен у пращурів популярністю користувавчя вітамінний напій, в якому кора осики відігравала чи не найголовнішу роль. Тайгові мисливці додавали осикову кору в їжу, щоб зняти втому і підвищити витривалість при тривалих і важких переходах.

Настій або відвар бруньок приймають усередину при поліартриті, подагрі, ревматизмі, геморої, гострому й хронічному запаленні сечового міхура, мимовільному і болючому (особливо під час вагітності й після операцій) сечовипусканні, у разі збільшення простати і як жарознижуючий засіб при гарячці. При гастритах, циститах, геморої й дизентерії бруньки можна вживати й у вигляді настоянки. Для місцевого лікування бруньки осики застосовують у вигляді мазі та настоянки: мазь застосовують для гоєння ран, хронічних виразок і опіків, для розм'якшування гемороїдальних вузлів, для розтирання при подагрі й ревматизмі; настоянку — як протизапальний і антисептичний засіб.

Подрібнене свіже або сухе листя використовують для припарок при ревматизмі, подагричному та гемороїдальному болі, а вижатим із листя соком змазують лишаї та бородавки.

Препарати із осики володіють наступними властивостями:

• Антипаразитарна. Гіркі глікозиди проникають всередину через щільний шкірно-м'язовий мішок опісторхіса і викликають деструкцію внутрішніх органів і загибель паразита. При цьому для людини екстракт кори осики абсолютно не шкідливий. Експериментальні дослідження протиопісторхозної активності показали, що екстракт кори осики володіє надійною і високою опісторхісоцидністю, яку можна порівняти з активністю синтетичного препарату «Празиквантел». Симптоми інтоксикації, диспепсичні, астеновегетативні розлади зникали практично повністю після курсу комплексной терапії. Токсикологічні дослідження свідчать про досить низьку гостру і хронічну токсичність сухого екстракту кори осики. Дослідження на алергенність виявили відсутність алергійних властивостей екстракту кори осики. Застосування препарату сприяє зниженню реакції гіперчутливості негайного типу, що представляє інтерес для імунологів. Вивчення імунотоксичних властивостей екстракту показало, що при курсовому введенні експериментальним тваринам, він не спричиняє токсичного впливу на функціональний стан імунокомпетентних органів. Клінічні дослідження достовірно підтверджують, що терапія хронічного опісторхозу екстрактом осики – ефективна, а побічні ефекти відсутні. Даний метод лікування може слугувати терапією вибору у випадках наявності протипоказань щодо призначення синтетичних препаратів. Більш того, результати фітотерапії описторхозу у порівнянні з лікуванням сучасними синтетичними препаратами виявили аналогічну ефективність. У відсотковому відношенні позитивний результат при прийомі синтетичних препаратів спостерігається у 90% обстежуваних, а при призначенні екстракту осики – у 85%. Крім цього, відсутність протипоказань і побічних ефектів дозволяє використовувати його при лікуванні хронічного опісторхозу, а також для проведення повторних курсів дегельмінтизації. На відміну від синтетичних препаратів, екстракт кори осики чинить також жовчогінний, протизапальний та дезінтоксикаційний вплив. Доцільно його застосовувати і при повторній інвазії опісторхісом, що часто трапляється в ендемічних вогнищах опісторхозу.
• Протизапальна. Дубильні речовини знімають симптоми запалення, викликані паразитами та хвороботворними мікроорганізмами, а також токсичними продуктами їх життєдіяльності.
• Бактерицидна. Експериментально встановлено дана дія екстракту кори осики щодо золотистого стафілокока, синьогнійної палички, дизентерійної палички Флекснера і палички черевного тифу.
• Нейротропна. При гідролізі саліцин розщеплюється, виділяючи салігінід, який володіє жарознижувальною та анельгетичною властивостями.
• Покращує травлення. Екстракт кори осики нормалізує роботу шлунково-кишкового тракту, покращує травлення, посилює і покращує відтік жовчі по внутрішньопечінковим протоках, перешкоджаючи утворенню каменів.

Лікарські форми і застосування.

• Хворі суглоби, цукровий діабет, розлади нервової системи.

Відвар: подрібнити склянку осикової кори і запарити її трьома склянками крутого окропу. Витримати суміш на повільному вогні протягом півгодини, а потім укутати ємність і залишити її на ніч. Вранці процідити відвар, перелити в скляну ємність з щільною кришкою і поставити в холодильник. Приймати по дві столові ложки за півгодини до їди. Курс лікування становить два місяці, після чого слід обов'язково зробити перерву на місяць.

• Шкірні захворювання.

1. Мазь 1: 3 ст. л. кори осики, перетертої до порошкоподібного стану, змішати з двома ст. л. бруньок дерева (також подрібнених до порошку). Запарити суміш склянкою окропу, настояти до охолодження. Не проціджуючи, додати в розчин нейтральний дитячий крем. Повинна вийти мазь кашоподібної консистенції. Мазь накладають на уражені ділянки шкіри два рази в день.
2. Мазь 2: 1 частина сировини у вигляді порошку на 4 частини масла або вазеліну. Така мазь вгамовує біль при подагрі і ревматизмі. Її можна використовувати в тампонах при лікуванні геморою. Пов'язки з маззю накладають на обмороження і опіки, екзему, фурункули.
3. Настоянка із бруньок: готують на 40%-ому спирті або горілці у співвідношенні 1:5;
4. Компреси з розпареного листя: 2-3 ложки подрібненого листя загортають у марлю, занурюють в окріп і прикладають до уражених ділянок тіла.

• Простатит.

Відвар: 1 склянка свіжої подрібненої кори осики залити двома склянками гарячої води, витримати на вогні 10 хв і процідити. Приймати по півсклянки відвару тричі на день, незалежно від прийомів їжі.

• Загальне зміцнення організму.

1. Настоянка: подрібнити 200 г сухої осикової кори, пересипати в скляну ємність і залити півлітра якісної горілкою. Щільно закупорити, залишити в темному місці на два тижні. Періодично суміш струшувати. Застосовувати по 20 крапель за півгодини до кожного прийому їжі. Курс лікування повинен становити не менше трьох місяців.
2. Згущений відвар бруньок або кори (45 г подрібненої сировини варять у 500 мл води, поки рідина не випарується наполовину, проціджують, підсолоджують на смак медом або цукром) приймають по чверті склянки 3 рази на день.
3. Настоянку бруньок (готують на 40 % -ному спирті або горілці у співвідношенні 1:10) приймають по 20-З0 крапель 3 рази на день.

Результатом такого лікування стане зміцнення всього організму і підвищення імунітету. Знизиться ризик захворювання міжсезонними хворобами, нормалізується режим сну, покращиться настрій. Особливо цінним виявиться дія настойки для жінок, адже вона має вкрай позитивний вплив на зовнішність: покращує стан шкіри, нігтів і волосся, нормалізує менструальний цикл.

• Жарознижуючий і протизапальний засіб.

1. Настій 1: дві столові ложки осикової кори залити 400 мл гарячої води, витримати суміш на водяній бані близько години, потім процідити. Застосовувати настій теплим по півсклянки 3-4 рази на день, якщо потрібно знизити температуру тіла, і по одній столовій ложці перед кожним прийомом їжі, щоб зменшити запальний процес.
2. Настій 2: дві чайні ложки подрібнених бруньок заливають двома склянками окропу, настоюють 15 хвилин, проціджують і випивають усю дозу протягом дня.

• Проблеми з травним трактом.

Відвар: 5 ст л подрібненої сухої кори осики, запарити склянкою окропу і проварити на повільному вогні 30 хвилин. Коли відвар охолоне, процідити. Вживати теплим, кожні 4-5 годин по півсклянки. До слова сказати, бонусом до такого лікування стане поліпшення апетиту.

Обмежувати вживання кори осики слід при індивідуальній непереносимості, а також схильності до хронічних запорів.