Які корисні властивості має осика і як її застосовувати

Осика є не тільки поширеним деревом, але й лікарською рослиною. Її кору застосовують у народній медицині для розв'язання багатьох проблем зі здоров'ям, а також у косметології.

Опис і застосування осики

Осика або тополя тремтяча є листяним деревом з сімейства Вербові, яке характеризується швидкими темпами зростання. У висоту вона виростає до 35 м, завширшки — 1 м. Кора в неї гладка, світлих відтінків зеленого або зеленувато-сіра. Листя чергове, округле або ромбоподібне з гострими чи тупими верхівками. Квітки маленькі, об'єднані в сережки. Вони з'являються до того, як сформується листя. Після відцвітання на деревах утворюються плоди у вигляді коробочок з насінням.

Рослина поширена в багатьох європейських країнах, у Казахстані, Китаї, Монголії, Кореї та Росії. Її застосовують з метою озеленення населених пунктів. Восени листя осики забарвлюється в яскраві відтінки.

Кору дерева використовують у шкіряному виробництві для дублення. З неї отримують жовту й зелену фарби. Також застосовують з лікарськими цілями.

Деревину активно використовують для виготовлення дахів, фанери, целюлози, сірників. Поросль йде на корм лосям, оленям, зайцям та іншим ссавцям. А гілки беруть для отримання «рідкого диму», за допомогою якого коптять їжу.

З бруньок роблять засіб, що сприяє якнайшвидшому загоєнню ран, опіків, запалень, виразок, гемороїдальних вузлів.

Крім цього, осика привертає увагу бджіл, оскільки є непоганим медоносом. З клею, зібраного з бруньок, комахи роблять прополіс.

Склад кори осики та її цілющі властивості

Осикову кору використовують у народній медицині, оскільки вона має багатий хімічний склад та низку корисних властивостей. Вона багата на глікозиди, ефірну олію, пектини, саліцілазу, дубильні речовини, а також велику кількість мінералів, зокрема, на мідь, молібден, кобальт, цинк, залізо, йод, нікель.

Завдяки наявності таких біологічно активних речовин осикова кора має наступні корисні властивості:

•  протигельмінтну;
•  жовчогінну;
•  протизапальну;
• бактерицидну;
•  спазмолітичну.

Відвар з осикової кори сприятливо впливає на роботу печінки, а також сприяє виведенню каменів з жовчного міхура. Екстракт осики здатен знімати запалення. Також він допомагає швидше одужати завдяки наявності в складі великої кількості аскорбінової кислоти. Доведено його згубну дію на гельмінтів і сприяння лікуванню від хронічних паразитарних хвороб.

Особливості застосування

У народній медицині при різних проблемах зі здоров'ям радять приймати відвар, настій і настойку з осики.

Відвар застосовують при гастриті, проносі, діабеті, грижі, панкреатиті, підвищеній температурі, набряках, цинзі, збільшенні передміхурової залози, хворобах сечового міхура, гастриті та циститі. Ванну з додаванням відвару радять приймати при невралгічних проблемах, радикуліті.

Готують засіб наступним чином:

1. Столову ложку сухої сировини кладуть у 200 мл холодної води.

2. Після кипіння проварюють при малому підігріві 10 хвилин.

3. Охолоджують за кімнатної температури.

4. Приймають по третині склянки тричі на день.

Осиковий настій рекомендують для зовнішнього застосування при ураженні шкіри, зубному болю, пародонтозі, стоматиті й ангіні. Його готують з 1 ч. л. посіченої кори і 250 мл окропу. Їх змішують і настоюють у закритому посуді 30–45 хвилин. Перед кожним полосканням необхідно готувати свіжий настій.

Щоб позбутися від гельмінтів, потрібно пити 4 рази на день по чверті склянки настою. Перший раз: на голодний шлунок, другий — за 15 хвилин до прийому їжі в обід, третій — за 15 хвилин до вечері, четвертий — перед сном. Курс лікування —2 тижні. Потім необхідно зробити таку саме перерву і повторити курс.

Ще один спосіб: 4 г аптечної кори заливають склянкою окропу і настоюють на водяній бані протягом чверті години. Після проціджування п'ють по половині склянки двічі на день під час прийому їжі. Курс прийому — 1 місяць.

Настоянку застосовують для позбавлення від зубного болю, при подагрі, болях у суглобах, ревматизмі, міалгії, шкірних ранах. Для приготування засобу потрібно:

1. У скляну ємність об'ємом 1 л помістити 200 г подрібненої кори і вилити півлітра горілки.

2. Закрити ємність і поставити її в місце, куди не проникає сонячне світло і де немає підвищеної вологості.

3. Щодня збовтувати вміст.

4. Через 2 тижні почати застосування настоянки.

Її можна пити по 1 ч. л., розбавляючи з 30 мл води, тричі на день за 30 хвилин до прийому їжі. Також засобом можна розтирати суглоби і м'язи, в яких спостерігаються больові відчуття.

Протипоказання

Не всім можна приймати засоби з осики. Вони протипоказані для наступних категорій людей:

•  вагітних;
•  жінок, які годують груддю;
•  осіб, що мають індивідуальну непереносимість.

Ті, у кого діагностовані серйозні захворювання, повинні розглядати лікування осиковою корою як додаткову терапію. Перед тим як до неї вдаватися, необхідно обов'язково проконсультуватися з лікарем.

Заготівля лікарської сировини

Кору дерева заготовляють з молодої порослі. Її можна збирати відразу ж після старту сокоруху — приблизно з квітня по червень. Спочатку на стовбурі потрібно зробити круговий надріз. Ще один надріз слід нанести на 30 см нижче першого. Між двома горизонтальними роблять один вертикальний надріз. Після чого піддягають кінець і знімають пластину кори.

Заготівлю сировини можна проводити не тільки з порослі, а й з великих гілок. Проте робити це можна тільки в крайніх випадках, щоб сильно не травмувати дерево.

Після збору кору необхідно висушити. Її слід розкласти на горизонтальній поверхні в один шар і покласти під навісом, стежачи за тим, щоб на неї не потрапляли сонячні промені. Також сировину можна сушити в приміщенні з хорошою циркуляцією повітря.

Якщо можливості заготовити кору немає, її можна придбати в аптеках. Вона продається як біологічно активна добавка. Термін придатності сировини становить 2 роки.

Отже, осику застосовують з кількома цілями, одна з яких —лікувальна. При правильній заготівлі кори і приготуванні з неї лікарських засобів можна позбутися від багатьох проблем зі здоров'ям. Зокрема, відвар і екстракт кори є потужними засобами для виведення з організму гельмінтів. Перед тим як застосовувати народні засоби для лікування, слід обов'язково отримати консультацію в лікаря.