Одним із найбільш шанованих напоїв у всьому світі вважається чай. Історія появи тонізуючого ароматного напою супроводжується цікавими розповідями та неймовірними легендами. На сьогоднішній день багато народів дотримуються певних ритуалів та обрядів чаювання. Так, наприклад, у Китаї проводяться чайні церемонії, а жителі Туманного Альбіону дотримуються знаменитого правила «5 o'clock tea». Сьогодні ми розповімо цікаві факти про традиції та культуру чаювання в різних країнах.
Традиції чаювання в Китаї
Знайомство з культурою чаювання варто почати зі звичаїв та традицій Піднебесної. Китайське народне прислів'я говорить: «Кожна випита чашка чаю розоряє аптекаря». З даного висловлювання стає зрозуміло, наскільки сильними цілющими властивостями наділяють цей напій жителі Піднебесної.
Чайна церемонія Китаю, яка відома під назвою Кунфу Ча, формувалася сотнями років. Спочатку особливий ритуал вживання чаю був притаманний тільки представникам знаті, з часом популярність чайних церемоній стала рости серед звичайного населення. Чайній церемонії відводиться почесне місце в Китайській культурі. Як стверджують шанувальники китайської філософії Тай, чайна церемонія передбачає пошук людиною краси та гармонії в усьому навколишньому світі. Для ритуалу характерні спокій, гармонія, миролюбна атмосфера. Під час чаювання господар та гості можуть висловити вдячність одне одному, повідомити приємну новину або попросити вибачення. Кунфу Чу проводять на весіллях, ювілеях, сімейних урочистостях та інших заходах.
Для заварювання напою застосовують спеціальну чашу з розширеним горлом та кришкою – гайвань. В ємність засипають приблизно 5 грамів чаю та додають невелику кількість окропу. Настоюють листя чаю не більше 3-4 хвилин. Трохи зсунувши кришку в бік, ароматний тонізуючий напій переливають тонкою цівкою з посудини в широкі піали. Китайці п'ють чай повільно, невеликими ковтками. Чаювання дозволяє зібратися з думками, прояснити свідомість, набратися позитивної енергетики.
Традиції чаювання в Японії
Існує думка, що чай до Японії привезли буддистські ченці в самому початку VIII століття. Сьогодні в Японії проводяться унікальні за своїм наповненням та виконанням чайні церемонії, які налічують більше сотні ритуалів та правил.
Для проведення церемоній будують окремі будиночки, кам'яні доріжки до яких викладені оригінальними візерунками. Вхід у невелику будову влаштований таким чином, щоб кожен відвідувач був змушений схилити голову біля проходу. Стародавні японці кажуть, що чаювання не повинно обтяжувати поганими помислами та важкими думками. Перед входом до чайного будиночка відвідувачі знімають взуття та надягають поверх свого одягу спеціальне вбрання.
Розтерті в порошок листки чаю поміщають у керамічний посуд та заливають окропом. Оптимальне співвідношення для повного розкриття смакових якостей: на 500 мл окропу 200 грамів чаю.
За допомогою бамбукової палички вміст чайнику збивають до утворення густої пінки. Готовий напій пробує на смак Майстер. Потім чай розливають по піалах та подають гостям. Також зустрічається ритуал, коли всі відвідувачі чайного будиночку п'ють з однієї піали, роблячи по одному ковтку ароматного напою. В Японії проводять ранкові, післяобідні, вечірні, нічні церемонії чаювання. Для кожного заходу характерні особливі правила та традиції.
Традиції чаювання в Таїланді
Тайський чай, який називається Cha-yen або Ice-Tea, популярний у країнах Південно-Східної Азії. Особливими смаковими якостями наповнений зелений чай та його різновиди:
- зелений рожевий чай;
- зелений лимонний чай;
- зелений ячмінний чай.
Однак найбільш широкого поширення набув міцно заварений червоний чай, який подають до столу в охолодженому вигляді. Згідно з тайськими традиціям, у напій обов'язково додають цукор, молоко та аніс.
Традиції чаювання в Росії
Історія чайної культури Русі почалася приблизно в XVI столітті. Напій готували з листя липи, шипшини, вишні, також використовували різні плоди та коріння. Згідно з історичною довідкою, на самому початку XVII століття китайський імператор підніс російському царю незвичайний подарунок – чорний чай.
Згодом чай став користуватися більшою популярністю серед населення. Причому особливості чайної церемонії серед представників купецтва та дворянства кардинально відрізнялися. Наприклад, дворяни полюбляли пити напій зі склянок, поміщених у виконані зі срібла підсклянки. У купецьких сім'ях використовувалися самовари та невеличкі металеві чайники для заварювання міцного концентрованого чорного чаю. Концентрат розливали по чашках та додавали гарячу воду з самовару. Чай пили вприкуску з посипаними маком бубликами, тульськими пряниками, цукерками.
Сьогодні в Росії користуються попитом різні сорти чорного, зеленого, білого чаю. Найбільш популярними серед вважаються краснодарський, китайський, індійський та цейлонський сорти.
Традиції чаювання в Англії
Культура чаювання буде неповною, якщо не згадати про традиції Туманного Альбіону. У XIX столітті герцогинею Анною Бедфорд була введена традиція пити чай у другій половині дня. Причому церемонія англійського чаювання представляє собою своєрідний ритуал: стіл необхідно застелити білосніжною скатертиною, поставити вазу з живими квітами та порцеляновий сервіз. Зверніть увагу, що англійці віддають перевагу сервізам білого та синього відтінків. На столі обов'язково повинні бути чайник для заварювання, цукорниця та графин із теплим молоком.
У Великобританії заведено наливати чай у підігріте молоко, але не навпаки! Чаюванню відводяться певні години: сніданок, другий сніданок та п'ята година вечора. Саме так і з'явилася чайна церемонія, відома під назвою «Five o'clock tea». Також варто відзначити, що англійцям подобаються цейлонський та індійський сорти чорного чаю. Зелений, білий, червоний та жовтий чай користуються незначною популярністю серед жителів Туманного Альбіону.
Традиції чаювання в Індії
Чайна промисловість в Індії почала активно розвиватися лише в XIX столітті. Сьогодні в цій дивовижній країні виробляють понад 900 000 тонн чаю на рік. Асортимент представлений різними смаками та ароматами. Однак найбільш розповсюдженими в світовій чайної промисловості вважаються сорти:
- Ассам – Assam Tea;
- Дарджилінг – Darjeeling tea.
Повернемося до чайних традицій Індії. Місцеве населення віддає перевагу оригінальному напою, який носить назву масала. Цей різновид чаю готується на молоці. Обов'язково додають велику кількість спецій та подають до столу разом із традиційними солодощами (пакора, нашта, фарсала та інші). Щоб напій зберігав тепло, аромат та смакові якості, подають його в спеціальних одноразових глиняних склянках, які відомі під назвою куллахі.
Традиції чаювання в Узбекистані
Чайні традиції Узбекистану відомі у всьому світі. Тут навіть зводять спеціальні будинки, де п'ють чай – називаються такі заклади «чайхана».
Отже, згідно з узбецьким традиціям заварювати чай потрібно в керамічному посуді, попередньо обдавши внутрішні стінки ємності крутим окропом. Засипані в посудину листя заливають окропом. Ємність обов'язково кілька разів прокручують по колу – така процедура необхідна для повного розкриття чайного листа. Подають ароматний тонізуючий напій у великих піалах.
Причому в кожній такій піалі має бути не більше трьох ковтків чаю, щоб відвідувач чайного будинку оцінив смакові нотки та виявив аромат напою. Перед подачею чай тричі виливають із керамічного посудини в чашу та повертають назад. Такий незвичайний ритуал необхідно провести для максимального розкриття смакових якостей напою.
Традиції чаювання в Киргизії
Чаювання вважається невід'ємною частиною життя народів Киргизії. Причому старше покоління віддає перевагу зеленому чаю, який нормалізує артеріальний тиск. Щоб урізноманітнити смаки, напій подають з додаванням лимонного соку або теплого молока. Молодим людям більше подобається чорний чай, але настоюють напій недовго.
У Киргизії будь-яке застілля починається та закінчується чаюванням. Заварюванням та розливанням пахучого напою займається голова родини, тим самим висловлюючи свою повагу гостям.
Традиційний киргизький напій носить цікаву назву – куурма-чай. Подають його в широких, але неглибоких піалах. Вважається корисним додавання просмаженого на олії борошна, суміші перців, молока та солі. На період свят заварюють настій на основі листя чайного дерева, додаючи трохи гвоздики, кориці, свіжовичавленого соку лимона та апельсина, цукру. Традиційно чаювання супроводжується поїданням киргизьких коржів боорсокі.
Традиції чаювання в Єгипті
Особливої популярністю в Єгипті чай придбав приблизно в середині ХХ століття. Тут можна зустріти чорний та зелений чай у чистому варіанті, змішані види, суміші з фруктами та дивовижними смаками. Однак найбільш поширеним вважається каркаде. Даний напій готують із пелюсток суданської троянди. Щоб підкреслити тонкий смак та вишуканий аромат каркаде, застосовують один із таких варіантів заварювання:
- Залити окропом, поставити ємність на вогонь та прокип'ятити протягом 3-10 хвилин.
- Залити окропом та дати настоятися. Пити напій можна гарячим, теплим або охолодженим.
- Залити окропом та дати настоятися протягом 6-8 годин. При цьому температура напою не повинна опускатися нижче 60 градусів.
Традиції чаювання в Марокко
Жодні гостини в Марокко не обходяться без чаювання. Напій можуть подавати як гарячим, так і охолодженим. В цій країні віддають перевагу крупнистому китайському зеленому чаю, змішаному з подрібненими сушеними листочками м'яти. Відмінна особливість марокканського ритуалу – занадто солодкий чай. Як кажуть туристи, в Марокко чай може бути або солодким, або сильно солодким.
Напій подають у прозорих склянках. Наливають чай із витонченого чайника, виконаного в традиційному марокканському стилі. Причому даний ритуал довіряють виключно найстаршому в будинку чоловіку. Чайник потрібно тримати високо, щоб тонка цівка потрапляла в центр склянки та утворювала навколо себе красиву пінку.
Протягом багатьох років люди вдосконалювали традиції та культуру чаювання. Сьогодні в багатьох країнах світу чайна церемонія супроводжується цікавими розповідями та оригінальними ритуалами. Чай – унікальний за своїми смаковими якостями та ароматом напій, який не тільки позитивно позначається на самопочутті, але й налаштовує людину на позитивний лад.
Пока нет комментариев. Будьте первым!