Історія та цікаві факти про агрус

Агрус - плодовий чагарник, який досягає 1 метра у висоту. Почали займатися цією рослиною ще в стародавні часи. На Київській Русі вперше було згадано агрус в 11 столітті. У наш час ця культура вважається дуже популярною і її вирощування широко поширене у всьому світі. Ягоди чагарнику можуть мати різну форму, розмір і забарвлення залежно від характеристик сорту. Бувають вони овальні, круглі або яйцеподібні; білі, жовті, зелені, чорні. Їх шкірка гладка або опушена, з прожилками. На смак плоди агрусу солодкі або кисло-солодкі з різними присмаками. У світі налічують близько 200 видів агрусу.

Історія агрусу

У світі вперше згадано було агрус в 11 столітті, в письменах на території Київської Русі. Але вчені припускають, що з'явилася це рослина задовго до цього. Історія агрусу переплетена з Францією, тому що ним стали активно займатися з середини 15 століття. Місцеві жителі буквально закохалися в кущ, його зовнішній вигляд, шипи, красиве і приємне листя, і звичайно ж - ароматні і смачні ягоди.

Згодом стали вирощувати агрус і в Німеччині, використовуючи його, як огорожу, але пізніше почали вживати його і в їжу. В Англії почали широко культивувати агрус, створюючи багато нових сортів, щоб збільшити і поліпшити врожаї. Саме в Англії і створили більшість відомих нам сортів агрусу. У цій країні рослин називали «гусячої ягодою» завдяки розміру ягід і соусу, який подавався разом з гусаком. У Німеччині рослину прозвали «колючою ягодою» через наявність колючих шипів, у Франції - «товстуном».

У Росії займатися агрусом почали в 19 столітті, вирощуючи його і створюючи нові сорти. Звернувши увагу на англійців і їх огріхи під час виведення нових сортів, вони теж вирішили створити сорт, який буде приносити врожаї великих плодів. Їм вдалося створити сорт, одна ягода якого досягала 80 грам.

Агрус почав масово гинути, коли вперше його вразила борошниста роса. Всі сорти, що привезли з Європи в Америку, загинули, і селекціонери знову почали активно виводити нові сорти. Вчені стверджують, що раніше ягоди агрусу були набагато більшими і смачнішими, але такі сорти до нашого часу не збереглися. На сьогодні ягоди використовують як свіжими, так і в переробленому вигляді.

До речі, не тільки серед людей аґрус популярний завдяки його смаку, але і серед бджіл, які активно його запилюють. Вчені стверджують, що з гектара ділянки, засадженого рослиною, можна зібрати більш ніж 50 кг смачного меду.

Цікаві факти про агрус

• Ягоди агрусу містять більше заліза, ніж яблука
• Більше аскорбінової кислоти, ніж у агрусу, містить тільки чорна смородина
• Зрілі ягоди містять більше вітамінів групи С, ніж ще зелені ягоди. Стиглий агрус використовують для лікування авітамінозу і при слабкому імунітеті
• Завдяки схрещуванню агрусу зі смородиною існує «йошта». Це гібрид, ягоди якого великі і дуже смачні, а сама рослина не має шипів
• В Англії агрус звучить як «гусяча ягода», в Німеччині - «христів терен», в Білорусії агрус звучить як «агрест», що в перекладі означає «незріле гроно», в Італії рослину називають «північним виноградом»
• Вчені припускають, що назва «агрус» має етимологічну історію, за якою вона пішло від слова «хрест» або «криж»
• Окультуривши китайський агрус, селекціонери отримали ківі. Тому всіма улюблений ківі - це, по суті, агрус
• Агрус - родич смородини
• Не існує жодної легенди або міфу про появу агрусу, тому що в Стародавній Греції і Римі про нього навіть і не чули
• У Франції незрілий агрус використовують для поліпшення смаку страв, наприклад, супів і соусів; а свіжі ягоди практично завжди їдять свіжими
• Зелений агрус найбільш корисний, тому що він сприяє позбавленню від радіації

• Аґрус містить пектин, який допомагає виводити токсини, шлаки, важкі солі з організму людини
• На початку 20 століття борошниста роса знищила практично всі ділянки з агрусом, але селекціонери змогли вивести багато інших, нових сортів. Тільки ось відновити смак,який був , великий розмір плодів і популярність рослини їм не вдалося
• Аґрус дуже полюбили жінки Франції, особливо ті, хто носив під грудьми дитину. Займатися цією культурою почали ще активніше, вирощуючи її в садах
• Ягоди агрусу, що вирощуються в Англії, стали рости більшими і важчими, тому що клімат там вологий і теплий. Буквально через сто років маса ягід збільшилася в чотири рази
• Сподобалась культура вирощування агрусу російським аристократам (18 століття) і служителям монастирів (11 століття)

Більш популярними ягодами в порівнянні з агрусом вважається полуниця