Корисні і цілющі властивості лоха вузьколистого

Лох вузьколистий

Лох вузьколистий, маслинка вузьколиста, Еlaeagnus angustifolia – кущ або невелике (3-8 м заввишки) дерево з колючими гілками родини маслинкових. Молоді пагони сріблясто-білі від зірчастих волосків. Листки чергові, лінійно або видовженоланцетні, цілокраї, сріблясті. Квітки двостатеві, запашні, по 1-3 в пазухах листків, оцвітина 4-лопатева, дзвоникувата, всередині жовта, зовні — срібляста. Плід — кістянкоподібний, жовтий, борошнистий, має солодкий, злегка терпкий смак. Цвіте у червні, плоди достигають у серпні — вересні. Мед лоха вузьколистого відрізняється особливим смаком і ароматом.

Лох вузьколистий – дуже давня культурна рослина. Культурні форми позбавлені колючок. У Середній Азії і Закавказзі існує багато великоплідних сортів цієї культури. Ці сорти – результат багатовікової селекції. У пустельних районах Азії його плоди з давніх часів є цінною їжею під час тривалих подорожей і переходів.

Поширення

Лох вузьколистий дико росте на Кавказі і в Середній Азії. По всій території України, особливо у Степу і Лісостепу, його вирощують як фітомеліоративну і декоративну рослину.

Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують плоди, рідше — квітки і листя. Квітки збирають, коли вони повністю розпустяться; листя — у червні — серпні; плоди — з моменту повної стиглості і аж до настання морозів. Плоди споживають свіжими або сушать.

Хімічний склад

Плоди лоха вузьколистого містять дубильні й слизисті речовини, до 40 % вуглеводів (фруктоза— 20%, сахароза, глюкоза), до 36% таніну, органічні кислоти, білки (до 11 % ), солі калію і фосфору.

У корі і насінні наявні алкалоїди, а в листі – вітамін С (до 350 мг%) і таніни, а в квітках — ефірна олія (близько 0,3 % ). Плоди їдять в сирому вигляді або використовують при приготуванні домашніх борошняних виробів і страв, цукатів, смачних вин зі своєрідним ароматом.

Листя і квіти лоха вузьколистого містять фенольні і флавоноїдні сполуки, які володіють антиоксидантними властивостями.

Плоди лоха вузьколистого використовують для отримання спирту і таніну. З кори і листя лоха отримують чорну і коричневу фарбу. Деревина лоха славиться стійкістю у воді.

Однією з особливостей лоха є здатність виділяти камедь. Камедь лоха служить для виготовлення високоякісних лаків, які використовуються для виготовлення художніх фарб і клею, а також для згущення фарб.

Фармакологічні властивості і використання

З лікувальною метою застосовують плоди, листя і квітки лоха вузьколистого. Натуральні плоди або виготовлені з них препарати (відвар, порошок) і страви (узвар, кисіль) використовують як в'яжучі й протизапальні засоби при проносах і катарах шлунково-кишкового тракту. Відвар плодів, крім того, вживають при хворобах дихальних шляхів для покращення відходження мокротиння, від глистів та як сечогінний засіб при водянці.

Настій квіток п'ють при застудних захворюваннях та як засіб, що поліпшує роботу серця. Препарати з сухого листя рослини застосовують як болетамувальний засіб при подагрі й ревматизмі, а подрібнене свіже листя прикладають до гнійних ран. Настойку з свіжих дозрілих плодів застосовують у гомеопатії.

Цінні лікувальні і профілактичні властивості лоха здавна відомі і використовуються в народній медицині багатьох країн Азії і Закавказзя. Плоди місцевих видів рослини застосовуються при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, оскільки вони володіють в'яжучою, протизапальною і обволікаючою дією. Їх також використовують як відхаркувальний, жарознижувальний, діуретичний, антигельмінтний і вітамінний засіб.

• У Середній Азії плоди (сушені, відвар) рекомендуються при шлункових захворюваннях і коліті, при дитячих проносах і катарі верхніх дихальних шляхів, листя (у вигляді примочок) - при ревматизмі, подагрі, радикулітах. Для цього розпарені листя рекомендується загорнути в марлю і такі подушечки прикладати до хворих місць.
• В Іранській народній медицині плоди лоха використовуються як знеболювальний та протизапальний засіб особами з ревматоїдним артритом, а також для прискорення процесу загоєння ран. Настій плодів рослини проявляє гіпотензивний, а також легкий анальгізуючий ефект.
• У народній медицині Забайкалля відвар плодів застосовують при водянці, цинзі і проти глистів, як сечогінний і відхаркувальний засіб при бронхітах, запаленні легенів.

З лікувальною метою плоди лоха вживають як в'яжучий і протипроносний засіб замість чорниці, особливо при дитячих проносах і катарах шлунково-кишкового тракту. Клітковина плодів сприяє виведенню з організму токсичних речовин, надлишку холестерину, важких металів, стимулює процеси виділення жовчі.

На основі олії насіння лоха запропоновані цілі схеми м'яких лікарських форм, регенеративна і протизапальна активності яких експериментально доведена.

Оскільки листя лоха чинить протизапальну і ранозагоювальну дію, тому їх відвар також використовують для полоскання горла при ангіні.

У науковій медицині як в'яжучий засіб застосовуються концентрати дубильних і колоїдних речовин з плодів лоха, у вигляді препаратів «Лохтан», «Лохпектан» і «Пшатин», що складаються з висушеної і розмолотої частини плодів. Ці препарати мають протизапальні властивості, знижують моторику кишечника, при цьому не подразнюючи його стінки. Також їх призначають приймати при запальних захворюваннях в ротовій порожнині.

Лікарські форми і застосування

Внутрішньо:

• відвар плодів (50 г сировини на 300 мл окропу) по 2-3 столовій ложки 2-4 рази на день до їди або під час їди;
• настій квіток (2 чайні ложки сировини настоюють 1 годину на склянці окропу) по 1 столовій ложці 2-4 рази на день;
• порошок плодів (розмелюють шкірку і борошнисту частину плодів) по 2-3 столові ложки на прийом 2-4 рази на день до їди або під час їди (дітям дають по 1 чайній ложці 3-4 рази на день);
• «Лохтан» дають дітям по 1 ч. ложці 3-4 рази на день;
• «Лохпектан» дорослим – по 2-5 ст. ложок на прийом 2-5 разв день, дітям - по 1-5 ч. ложок 2-4 рази на день.

 Зовнішньо:

• розпарене листя загортають у марлю і прикладають до хворих місць для зменшення подагричних і ревматичних болів;
• з метою поліпшення роботи серця дають нюхати ефірне масло квіток лоха вузьколистого;
• подрібнене свіже листя лоха, прикладене до рани, сприяє очищенню їх від гною і пришвидшує загоєння.