Поширені нематодози свійських тварин

Нематодози

Нематодози (лат. Nematodoses) - хвороби, що викликають круглі черви (Nematoda).

Нематодози домашніх тварин – це численна група захворювань, кількісно набагато перевищує групу нематодозів людини. Серед них зустрічаються такі форми, що завдають серйозної шкоди сільському господарству. Розглянемо найбільш поширені та небезпечні серед них.

Широко поширені хвороби, що спричиняються представниками сімейства Ascarididae: Ascaris suum - у свиней, Parascaris equorum - у коней і т.д. Цикл розвитку цих паразитів і їх біологія дуже схожі з циклом розвитку A. lumbricoides - збудником аскаридоза у людини. Багато спільного має і характер протікання цих захворювань.

Організм тварин в буквальному сенсі отруюється продуктами обміну червів-паразитів, розвивається загальна інтоксикація, виникає непрохідність кишечника, ускладнення, пов'язані з порушенням функцій печінки, пошкодження легенів мігруючими формами паразитів - личинками. Молодняк, який зазвичай страждає найбільше, відстає в рості, тварини слабшають, стають млявими. У коней перебіг захворювання часто супроводжується функціональними порушеннями травної та нервової систем.

Велику кількість захворювань худоби викликають представники підряду Strongylata - стронгілоїдозів. Види р. Oesophagostomum, що відноситься до род. Strongylidae, паразитують в свинях і жуйних тваринах. Зараження відбувається шляхом проковтування господарем інвазійних личинок. Останні проникають через слизову оболонку товстої кишки. Через кілька днів вони знову виходять в просвіт кишечника і досягають статевої зрeлоcті. Перебування в травному тракті личинок і дорослих паразитів супроводжується серйозними порушеннями цілісності слизової, провокуючи утворення виразок. Тварини страждають важкими колітом, відмовляються від їжі, худнуть, часто розвивається малокрів'я. Маса ягнят може знижуватися на 50% і більше.

Дуже широко поширені у жуйних трихостронгілоїдози, збудниками яких виступають представники р. Trichostrongylus, Оstertagia, Наеmonоchus, Nematodirus, Cooperia, Nematodirella, Mecistocirus. Цикл розвитку трихостронгілід в загальних рисах однаковий. Тварини заражаються переважно на пасовищах, захоплюючи з травою або водою інвазійних личинок. Останні двічі линяють в тонкому кишечнику господаря і досягають статевої зрілості. Ступінь патогенності різних видів трихостронгілід різна. Найбільш важкі ураження викликають облігатні гематофаги, види р. Haemonchus і остертагії, що локалізуються в товщі слизової. Тварини страждають гастроентеритом, проносами з кров'ю, стають млявими, їх вгодованість знижується, починає випадати шерсть. У молодняку спостерігається сильна затримка росту. Найбільш важкі форми трихостронгілоїдозів зустрічаються в овець.

Іншим поширеним захворюванням дрібної та великої рогатогo худоби є диктіокаульоз, що спричинюють види р. Dictycaocaulus. Ці паразити живуть у легенях тварин-господарів. Перебування паразитів в дихальних шляхах викликає розвиток потужних запальних процесів, часто охоплюють цілі долі легень. Захворювання супроводжується кашлем, який з часом поступово посилюється. Іноді під час нападу з легень виділяються грудки слизу з великою кількістю червів. При диктіокаульозі великої рогатої худоби гельмінти живуть до 12 місяців, у овець - до 2 років. У тварин спостерігається виснаження, розвивається анемія. При відсутності лікування тварини часто гинуть, причому смертність іноді може досягати 75%.

а

Велика рогата худоба часто страждає від телязіозу - захворювання, що викликають види з р. Thelasia. Дорослі нематоди паразитують в слізному каналі, кон'юнктивальній порожнині і під третьою повікою. Телязіоз супроводжується сльозотечею, запаленням повік, помутнінням і ураженням рогівки. Часто спостерігається рясне виділення гною. Тварини стають неспокійними та погано їдять. При відсутності своєчасного лікування може відбутися прорив рогівки, пошкодження кришталика і повна втрата зору. Імунітет до повторного зараження у тварин не виробляється.