Людина і природа - це одне ціле, це симбіоз початку і нововведень. Незважаючи на те, що багато хто навіть у досить дорослому віці не перестає заперечувати цей факт, пройшовши деякі події, кожен розуміє важливість гармонії. А досягти гармонії можна лише зрозумівши себе і зрозумівши початок, що, іншими словами, означає віддати належне природним джерелам. Мабуть, саме з огляду на такі причини, багато хто прагне проводити свій оздоровчий відпочинок там, де є різні природні надбання. Вони можуть бути як тими, які були завжди або ж створені людиною. Ті, хто займається будівництвом і облаштуванням подібних місць, завжди прагнуть отримати настільки прекрасний результат, наскільки це можливо.
Одним з подібних прекрасних створінь є сади Дюпона, розташовані в Філадельфії. Історія їх створення починається ще на початку минулого століття і має величезне значення при відвідуванні даного місця. Знаючи те, як саме будувалося це диво, починаєш по-іншому сприймати все, що розташоване там. Почнемо ж цікавий і дивовижний екскурс в історію садів Дюпона.
Хто такий П'єр Дюпон? Історія створення чарівних садів
Коли вам вдасться побувати в садах Дюпона (або, як їх ще називають - Лонгвуд), то відчуєте переплетення історії та пейзажу, які взаємодіють і створюють одне ціле.
Але перш, ніж дізнатися про дітище, варто згадати декількаслів про родоначальника Лонгвуда. П'єр Дюпон був дитиною із заможної сім'ї французів (про його походження можна здогадатися із імені), які раніше емігрували з Франції в Америку. Він народився в 1870 році, і тоді родина Дюпонів проживала в штаті Делавер. Їхній будинок був розташований в мальовничих місцях, які виходили на Брендівайн Крік. Все своє дитинство маленький П'єр спостерігав за природою, милувався нею і переймався повагою. До всього іншого, батьки прищепили йому вміння і любов до садівництва, разом працюючи в городі і займаючись садом. Але навіть з огляду на такі передумови, навряд чи хтось сподівався, що маленький хлопчик настільки сильно захопиться природою. Його пристрасть і любов до прекрасного, привели П'єра до того, що в дорослому віці, він став одним з найвідоміших і найвпливовіших садівників в Америці.
П'єр Дюпон був дуже різносторонньою особистістю, він любив подорожувати, цікавився дизайном і завжди згадував про свої погляди на життя, які були пронизані повагою до людства. Також, він дуже любив вчитися, чим займався все своє життя і досяг неймовірного рівня освіченості і ерудованості. Його інтереси включали в себе архітектуру, філософію, мистецтво і науку. Все це дуже тісно спліталося з його первісною пристрастю - природою. І в своєму творінні - Лонгвуді, П'єр постарався втілити всі свої знання і переконання через різні природні творіння.
До своїх 36 років, П'єр Дюпон придбав середніх розмірів ферму Пірса і маєток, який прилягав до неї. Там вже був розташований дендропарк, в якому зручно розміщувалося гарне і унікальне розмаїття дерев. Купуючи ферму, П'єр Дюпон не мав чітких намірів та планів щодо неї, він просто робив те, що йому подобалося і створював те, що викликало приємні відчуття в його душі. Він будував свої чарівні сади поступово, доповнюючи й удосконалюючи то одну частину, то іншу.
Найперше місце, за яке взявся Дюпон, зараз називається Flower Garden Walk. Там розташована довга доріжка, обрамлена квітами, низькими акуратними чагарниками і деякими видами злакових. Створення Лонгвуду забирало у П'єра значну кількість фінансів, але він ніколи не економив при будівництві своєї заповітної мрії, віддаючись справі повністю без залишку. І таким чином чарівні сади стали комбінацією із садівництва, архітектури, мистецтва, освіти і розваг.
Дуже красивим і дивним місцем садів є головний фонтан. При його закладенні, Дюпон зміг задіяти свої знання в галузі інженерії та архітектури. Даний фонтан настільки потужний, що може викидати 45 тисяч літрів води за одну хвилину. Тож не дивно, що тоді дана будова викликала у всіх подив і приголомшення. При такій потужності струмені, що викидаються можуть з легкістю досягати висоти в 40 метрів. А додавши до цього світломузику, Дюпон задав досить високу планку для інших архітекторів та інженерів.
Одним з найбільш затратних творінь чарівного саду, мабуть, є Консерваторія. Дане місце займає величезні площі, там розташовано цілих двадцять оранжерей. Сумарна кількість видів рослин, які там розвиваються, досягає числа в 5500. Навіть в наш час подібні масштаби викликають подив і захоплення.
Творіння, яке гордо іменується Консерваторією, відкрито для відвідування цілий рік. Композиції, представлені там міняються, відповідно до зміни сезону, і завжди дивують красою і доглянутістю. Дизайн, розроблений П'єром спеціально для цієї будівлі, відрізняється оригінальністю і хорошим смаком. У подібному оточенні, рослинні виставки виглядають в рази прекрасніше. Оранжерейні зали періодично змінюють своє наповнення, демонструючи високе мистецтво і викликаючи інтерес у багатьох відвідувачів. Досить знаменитими є Шоу Орхідей, яке розгортається в березні, або ж Свято хризантем, яке можна спостерігати восени. Один із залів Консерваторії виділений для органу, там регулярно проводяться тематичні концерти для любителів подібної музики.
Ранні зміни в садах і сумна смерть Дюпона
Сади Дюпона створювалися протягом досить тривалого часу, вони постійно зазнавали змін, додавання нових майданчиків та іншого удосконалення. Дещо будувалося в більш короткий проміжок часу, на створення іншого йшли роки.
Так, наприклад, Італійський водний сад - це одна з тих частин чарівного місця, які посіли досить багато годин робіт, а також вимагали значного вкладення фінансів. На території Лонгвуда є велике озеро, і довгий час земля навколо нього була порожня, не уявляючи собою нічого цікавого. У 1925 році Дюпон прийняв рішення облагородити ці площі дивним садом. Ділянка, яка була розташована на північному сході від водного надбання природи підлягала великим змінам. За підсумком, будівництво було завершено лише в 1927 році. При будівництві і створенні дизайну, П'єр надихався віллою у Флоренції, іменованою віллою Гамберайя.
Трохи опісля створення Італійського водного саду, також були закінчені роботи в місці, яке тепер називається Топіарій. Це сталося в 1930 році.
Коли П'єру Дюпонові виповнилося 84 роки, його наздогнала сумна доля. Він помер, і залишив після себе прекрасний сад, яким тепер милуються тисячі відвідувачів щодня. Таке життя, і ніхто не зможе уникнути цього неприємного моменту його розвитку. За три дні до того, що сталося, П'єр був винагороджений за всі свої роботи і починання орденом Почесного Легіону.
Але, навіть раптово настигнута Дюпона смерть не змогла застати його зненацька. Завдяки своїй високій освіченості та гострому розуму, за своє життя П'єр зміг створити повністю робочий і самодостатній механізм. Передбачливість творця допомогла Лонгвуду рости і розвиватися навіть в ті важкі часи, коли сад починав своє життя без початкового господаря. Таким чином, сади Дюпона змогли легко перенести цей час і працювати в хорошому ритмі і в подальшому.
Новий директор Лонгвуду продовжив традицію поступового розширення садів. Таким чином, смерть творця практично ніяк не позначилася на удосконаленні такого чарівного дітища. У 1957 році було відкрито нову виставку - виставку лотосів і латаття, відвідати і подивитися яку міг кожен відвідувач. Ще до смерті Дюпона, в садах досить сильно розвивалася культура пальм. І після того, як творця не стало, дана традиція повністю підтримувалася і розвивалася новим директором. Таким чином до 1966 року, було офіційне відкриття нового об'єкта - Пальмового будинку. Дана споруда відігравала важливу роль для всього чарівного саду, в ньому були представлені не тільки дерева, а й споруджено певний ландшафт, який додавав краси і створював необхідний настрій. Пальмовий будинок налічує близько 60 видів пальм абсолютно різних форм і розмірів. Це офіційне відкриття дало знати, що Лонгвуд був і залишається творінням Дюпона. І навіть після його смерті, нові власники підтримують усталені традиції, поповнюють і оновлюють вже існуючі колекції рослин. Але, звичайно ж, не забувають створювати щось нове.
Як змінювалися сади після смерті творця Дюпона?
Починаючи з 1970 року почалася нова ера вдосконалення і поліпшення Лонгвуда. Територія садів була розпланована в довгостроковій перспективі, і починаючи з цього часу грандіозність майбутніх будівель все більше і більше зростала.
Дуже знаменним для Лонгвуда став 1973 рік, так як в даний відрізок часу було заплановано одне надзвичайно масштабне офіційне відкриття новозбудованого місця. А якщо точніше, то був представлений величезних розмірів Будинок азалій, або як ще його називають - Східна оранжерея.
Досить швидко був відкритий і представлений новий об'єкт - літній театр. Початок його роботи для відвідувачів не було афішовано настільки грандіозно, як минуле творіння. Тим не менш, це не заважає зараз даній частинці саду бути надзвичайно популярною серед гостей Лонгвуду.
Не менш знаменним для Дюпонового чарівництва став 1976 рік. В даний час побачили світ цілих два нових сади. Спершу відкрився сад Вістерії, а за ним і сад Півонії. Після стількох масштабних презентацій в настільки короткий проміжок часу, Лонгвуд став одним з головних і провідних садівничих представників на всій планеті. Але даний факт ні в якому разі не сповільнив, і вже тим більше не зупинив розвиток і поповнення садів Дюпона новими площами і місцями.
Одним із знаменних десятиліть для Лонгвуда став період 1986-1996 років. Було створено прекрасний Срібний сад, приголомшливий і екзотичний тропічний Каскадний сад, незвичайний Середземноморський сад, а ще нехарактерний закритий Дитячий сад.
З огляду на таку багату і досить цікаву історію створення, хочеться думати, що в садах Дюпона, творець і кожен директор після нього намагалися зібрати якомога неповторну, але екзотичну колекцію рослин. Звичайно, в Лонгвудскій Консерваторії підготовлений дуже великий вибір незвичайних квітів і інших представників флори. Але це далеко не все, що можна знайти в садах Дюпона, і це зовсім не та мета, яку переслідували чільні Лонгвуда. Крім екзотики, тут можна знайти близько двох мільйонів таких квітів як крокуси, хіонодокса, тюльпани, нарциси та багато інших. Всі вони були посаджені за довгий двадцятирічний період, починаючи з 1985 року. Це було зроблено для того, щоб кожну весну можна було милуватися унікальним квітковим килимом на свіжому повітрі.
Але найбільші зміни Лонгвуда ще не вступили в дію. Роком масштабних змін став 1995, саме тоді було створено і розроблено рамки для нового натуралістичного стилю. Підкоряючись дизайну та стилістиці натуралізму, був посаджений східний листяний ліс. Натуралізм говорив, що для створення подібного лісового саду, можна використовувати місцеві рослини. Цей проект став новинкою не тільки для Лонгвуда, але і для всього світу. Він був одним з перших представників такого стилю в той час.
Сучасний час теж привносить щось нове для Лонгвуда. Наприклад, в 2014 році було відкриття Meadow Garden, або, іншими словами - мальовничий квітковий луг. Його виростили з величезної кількості багаторічників різноманітних відтінків і форм, і іншого різнотрав'я. Даний луг в майбутньому може і далі розвиватися, стаючи все більше і більше.
Лонгвуд - це величне красиве місце природного призначення, яке має в своєму складі дерева, квіти, фонтани, оранжереї, органний зал, літній театр. Сади Дюпона зустрічають кожну пору року новими декораціями і виставками, які може спостерігати кожен відвідувач. Тут вміло переплітаються традиції і нові технології.
Поки немає коментарів. Будьте першим!