7 популярних французьких порід собак

За оцінками, існує більш як 40 французьких порід собак, серед яких можна знайти чотириногих з різним характером і різними потребами. Завдяки такій великій різноманітності, кожна людина знайде собі вихованця, який відповідає його запитам.

Французький бульдог 

• Хоча нинішній зовнішній вигляд цієї маленької собаки-компаньйона зовсім не вказує на це, вона має англійське походження, її предками були англійський бульдог і тер'єр. Ці собаки виявилися на території Франції з групою ткачів, які емігрували з Англії в пошуках роботи в 19 столітті.
• Французькі бульдоги прекрасні компаньйони та відмінно підходять для ролі сімейних собак. Їм властива незлостивість і лагідність, вони легко приймають інших тварин у своє оточення і сильно прив'язані до господаря. Пси мають нехитрий характер, грайливі, кмітливі та доброзичливі з природи, люблять обніматися, їх нескладно виховувати. Вони вважають за краще, через задишку, якою часто страждають, дуже короткі прогулянки та практично не гавкають. Як правило, французькі бульдоги люблять дітей і живуть в гармонії з сусідськими кішками або іншими домашніми тваринами. Милий характер в поєднанні з розміром французького бульдога роблять його популярною міською собакою.
• Як і всім німецьким догам, французькому бульдогові потрібно жорстке керівництво. Варто тільки пам'ятати, що вирішальну роль у вихованні відіграє послідовність, тоді пес неодмінно буде слухатися. Наприклад, якщо ви не хочете, щоб бульдог стрибав в хазяйське ліжко, то не слід допускати жодного відступу від цього правила, інакше буде складно переконати його змінити поведінку пізніше. Дресувальна школа неодмінно стане відмінною підмогою у вихованні та соціалізації цуценяти.
• Є кілька речей, які важливо враховувати, коли мова йде про здоров'я породи. Через брахіцефальну форму черепа у цих собак є проблеми з диханням, завдяки чому багато які пси хропуть, що може здатися милим для цуценяти, але є серйозним захворюванням для дорослої особини. У деяких французьких бульдогів може з'явитися так зване «третє віко», найчастіше в молодому віці, при необхідності його можна скорегувати хірургічним шляхом.
• Французькі бульдоги не переносять жару, тому тривалі прогулянки в спекотні літні дні найкраще планувати на ранній ранок або пізній вечір. Влітку намагайтеся, щоб ця порода завжди була в прохолодному, затіненому місці. Пса потрібно захищати від протягів, тому що його очі особливо чутливі до них. Через анатомію французького бульдога у самок неможливі природні пологи: голова новонародженого дуже велика в порівнянні з тазом матері. Песики доживають до середнього віку від 9 до 11 років.

Бордоський дог 

Порода виникла від старих бійцівських собак, які супроводжували в походах війська Олександра Македонського. Перші сліди присутності цих тварин у Франції були зафіксовані ще в XIV столітті. Сьогодні німецький дог з Бордо є собакою-компаньйоном і сторожовим псом.

Собака з Бордо — дуже ніжна і турботлива, що дозволяє їй добре себе почувати в компанії дітей, хоча при цьому потрібно пам'ятати про силу та вагу тварини. Бордоський дог прив'язаний до своєї сім'ї, але його виховання вимагає належної послідовності, тому породу рекомендують в основному досвідченим кінологам.

Бордоський дог має риси молосійскої собаки. Для нього характерна коротка голова з увігнутими лініями. Порода славиться своєю чудовою мускулатурою і силою, збереженою в гармонійному силуеті. Перше враження від бордоського дога є страшним, це, безсумнівно, тварина з загрозливим виразом морди, грізною поставою і великими м'язами.

Чистокровна, правильно складена собака повинна важити не менше 50 кг. Її оптимальна висота в холці від 60 до 68 см. Сука може бути трохи легша, але вага самки не має бути менше ніж 45 кг, а її висота в холці повинна триматися у межах 58 до 66 см. Стандарт породи допускає допуск плюс-мінус 2 см.

Чистокровний бордоський дог може бути різного забарвлення. Представники цієї породи мають однорідну вовну різних відтінків палевого, від каштанового до темно-коричневого. Бажана хороша пігментація, чорна або коричнева «маска» на морді. У будь-якому випадку його шерсть повинна бути тонкою, короткою і м'якою на дотик.

Як було сказано на початку, порода колись була виведена для бойових дій. Сучасні представники бордоських собак — тварини, позбавлені будь-якої схильності до агресії, але вони з недовірою відносяться до сторонніх. Це порода, наділена територіальним чуттям, що робить її ідеальною берегинею власності. Завдяки своєму стабільному характеру, німецький дог з Бордо не стане агресивно гавкати на перехожих, а буде спокійно патрулювати свою територію.

Порода дуже хоробра, при цьому до свого господаря він виявляє повну слухняність. Молоді цуценята бордоського дога прив'язуються до всіх членів сім'ї. Їм подобається проводити поруч з ними кожну вільну хвилину.

Описуючи характер породи, варто звернути увагу на делікатність стосовно молодших членів сім'ї. Однак порода може бути збудливою, тому контактувати з зовсім маленькими дітьми слід під наглядом дорослих. Чистокровний бордоський дог також буде ладити з іншими собаками або кішками, особливо, якщо познайомиться з ними в щенячім віці.

Чистокровний бордоський пес часто має проблеми з серцем і кровообігом, а також може страждати від шкірної та харчової алергії. Через великий розмір у собаки також можуть боліти суглоби.

Французька вівчарка Бріар 

Представники цієї породи відносяться до вівчарських собак. Під час війни вони беруть участь в пошуках поранених на полі бою. В основному використовуються для випасу худоби та догляду за стадом, а також для порятунку на водах. Бріари здорові та, не вважаючи на довгу шерсть, не линяють. Вони розумні й толерантні, і ідеально підійдуть як компаньйони для дітей та інших тварин.

• Бріари своєю поставою та ефектною шерстю справляють гарне враження. Вони міцно складені, їх силует гармонійний і трохи прямокутний. Голову обрамляють опущені кошлаті вуха. Іноді бріарам підрізають вуха, найчастіше у віці декількох тижнів. В результаті такої операції вушка тварини приймають стояче положення.
• «Шуба» французької вівчарки бріара складається з м'якого підшерстя і покривної шерсті, що має характерну «козячу» структуру. Довга вовна собаки, яка постійно зростає, вимагає правильного догляду, тобто регулярного розчісування (не рідше одного разу на два тижні). Деякі власники з міркувань практичності коротко стрижуть вівчарку.

Стандарт породи допускає вагу від 25-40 кг (іноді до 45 кг) в залежності від статі, зріст 62-68 см для псів і 56-64 см для сук.

Приймаючи рішення про придбання представника цієї породи, слід враховувати характер тварин, що випливає з їх призначення — пасти та стерегти овець. Отже, вівчарки дуже активні, допитливі, витривалі та вперті. Їм потрібно багато руху і подій протягом дня. Пес повинен втомлюватися до вечора, як фізично, так і морально, завдяки складним тренуванням. Цим вівчаркам потрібна послідовність в навчанні, а натомість вони відплатять своїм розумом і кмітливістю, швидко здобуваючи нові навички.

Це хороша собака-компаньйон завдяки м'якості характеру, не агресивності та хоробрості. Ще одна важлива річ, яку слід знати про французьку вівчарку Бріар, — це відносно високий гавкіт тварин, а іноді й «йодль», тобто видається характерний переливчастий тривалий звук.

Вівчарки цієї породи мають гарне загальне здоров'я. Однак, як і більшість великих порід, схильні до таких захворювань, як скручування шлунка і дисплазія стегна або ліктя. Деякі представники бріара також мають генетичні захворювання: прогресивну атрофію сітківки та вроджену курячу сліпоту, яка не прогресує.

Пікардійська вівчарка 

Знаменита французька порода, яка відноситься до вівчарських собак. Вони були завезені до Франції в IX столітті, ймовірно, кельтами. Пікардійські вівчарки розумні, чутливі й чудово піддаються муштрі. Представники цієї породи наділені чималим темпераментом. Пікардійці люблять багато рухатися, але не нав'язуються господареві, а терпляче чекають прогулянки та інтересу з його боку.

Вони ідеально підійдуть для дітей, оскільки є гарними няньками — пильні, турботливі й ніжні. Пікардійські вівчарки дуже люблять активний відпочинок, що робить їх відмінним компаньйоном для людей, які віддають перевагу часу, проведеному на свіжому повітрі. Із задоволенням супроводжують господарів в тривалих піших прогулянках і велосипедних турах.

Пікардійський пес має тіло більше середнього розміру. Він гармонійно складений і мускулистий, але не занадто важкий. Елегантно і плавно рухається, відрізняється розумним виразом очей. Вуха завжди малі, ніс чорний, колір очей варіюється від горіхового до темно-коричневого.

• «Шуба» піккардійців двошарова. Груба і довга зовнішня шерсть по всьому тілу (5-6 см) і на хвості. Підшерсток густий, рясний, тонкий. Можливе забарвлення: коричневе, палеве з сірим нальотом, тигрове, сіре в темних відтінках. Для кожного кольору допускаються невеликі білі відмітини на грудях і пальцях ніг. Великі білі плями не прийнятні. Для псів характерна висота в холці 60-65 см, для сук від 55 до 60 см. Самка трохи довша від самця.
• Зі своєю сім'єю характер у пікардійців ласкавий і ніжний, особливо з дітьми, про яких він піклується. Тварина любить рух, хоча не гіперактивна, завжди спокійна і мало гавкає. Як і всі вівчарки, пес дуже розумний і простий у вихованні. Добре переносить інших тварин в будинку, не проявляє агресії стосовно чужих псів, наприклад, на прогулянці. Він недовірливий до незнайомців. Це витривала собака, підхожа для тривалих прогулянок або походів. Дуже любить воду і плавання, добре займається собачим спортом, схильна до обов'язкових тренувань із захисту.

Пікардійська вівчарка відрізняється непоганим здоров'ям. Однак іноді у представників породи може виникнути дисплазія тазостегнових і ліктьових суглобів. Крім того, їх потрібно перевіряти на спадкові захворювання очей.

Піренейська вівчарка 

Це ще одна собача порода, що належить до групи пастуших тварин. Є два різновиди піренейських вівчарок: довгошерсті по всьому тілу і з довгою шерстю, але з великою кількістю підшерстя і короткошерстою мордою. Догляд за представниками цієї породи французьких собак не забирає багато часу — необхідно лише періодично підстригати зайву шерсть з внутрішньої частини вух.

Піренейські вівчарки дуже розумні, активні й завжди готові до роботи. У них гарний нюх, вони уважні та швидкі, що робить їх ідеальними рятувальниками або охоронцями. Однак вони вимагають постійного виховання і щоденної дози активності й стимуляції, піренейці жодним чином не підходять для ролі «диванного» пса.

• Собаки цієї породи дуже темпераментні тварини, з високим інтелектом і великим ентузіазмом до роботи. У них відмінна схильність до навчання. Вони легко і відносно швидко освоюють нові завдання. Ідеально підходять для собачого спорту, в горах по цей час використовуються для роботи з вівцями.
• Завдяки прекрасній пам'яті піренейська вівчарка запам'ятовує не тільки хороші ситуації, а й погані. Вона не прощає помилок і жорстокого поводження з боку господаря, тому дресування і соціалізацію цієї собаки слід проводити вкрай обережно.

Піренейські вівчарки дозрівають досить пізно, і цей факт, разом з їх величезною внутрішньою енергією, робить їх «складними» тваринами. Молоді особини не можуть без пригод проводити вільний час, їм потрібно гризти що-небудь зубами (меблі, взуття) і гавкати при кожному сторонньому звуці. На щастя, у міру дорослішання вихованці поступово заспокоюються, хоча підвищена пильність залишається з ними назавжди.

Піренейська вівчарка не рекомендується для утримання в сім'ях з маленькими дітьми. У них немає особливого терпіння до малюків, тому всі контакти з твариною повинні проходити під наглядом дорослих. Неправильно проведена соціалізація може зробити тварину лякливою та агресивною. Як і більшість пастуших собак, піренейська вівчарка побоюється незнайомців.

Папільйон або континентальний спанієль 

Порода французьких собак, що поєднує в собі риси шпіца і спанієля. Її назва походить від французького слова «papillon», що означає «метелик», і відсилає до форми вух, які нагадують крила метелика. За міжнародною класифікацією представники цієї породи класифікуються як декоративні собаки та компаньйони.

Це маленька собака. Дорослий самець ідеальної статури важить від 3,6 до 4,5 кг. Самки трохи легше, і їх контрольна вагу становить від 3,2 до 4,1 кг. Ідеальний зріст для дорослої тварини — приблизно 28 см. Мініатюрний континентальний спанієль важить до 2,5 кг, при мінімальній вазі 1,5 кг.

Шерсть папільйона, відповідно до стандарту породи, може бути білого, коричнево-білого, палевого з білим, а також чорно-рудого окрасу. У кожному варіанті забарвлення білий колір покриває велику частину тіла тварини.

• Папільйон входить в десятку найрозумніших собачих порід світу. Ці собаки відрізняються веселим і живим темпераментом, дуже розумні, доброзичливі та впевнені в собі тварини, які швидко прив'язуються до свого господаря. Континентальний спанієль швидко навчається, є прекрасним сторожовим спостерігачем і доброзичливим товаришем для всієї родини.
• У породи майже ідеальний характер. Її представники добре ладнають з іншими тваринами, як з дорослими, так і з маленькими. Їх велика перевага — відсутність прагнення до домінування і відмінна здатність пристосовуватися до способу життя сім'ї.

Наперекір своїм розмірам, папільйон — дуже активна собака. Правильно сказати, що це великий пес в маленькому тілі. Любить довгі прогулянки та ігри з м'ячем. Його легко мотивувати до дії. Ще він дуже розумний. Згідно з дослідженнями, він на 8-му місці в списку найрозумніших собачих порід.

Папільйони — довгожителі, життєрадісні до самої старості. Надзвичайно легко адаптуються до життя у квартирі багатоквартирного будинку. Він хороший сторожовий пес і часто переоцінює свої здібності в зіткненнях з більшими собаками. Хоча папільйон добре ладнає з маленькими песиками та іншими тваринами, йому подобається спілкуватися з великими представниками свого виду. Він добре себе почуває на самоті та в колі сім'ї. Однак не варто залишати папільйона наодинці з маленькими дітьми, адже вони можуть випадково поранити таку маленьку собачку. Тварина любить ганятися за рухомими об'єктами та бути в центрі уваги, дуже погано переносить самотність. Підходить для тих, хто шукає свою першу собаку.

Папільйони не відходять занадто далеко від своїх господарів, але можуть бути досить гучними. Як дорослі собаки, так і маленькі цуценята надзвичайно пильні й голосно вітають всіх гостей. Не важливо, це незнайомець або добре знайома людина.

Пудель 

Ще одна з порід собак, що належать до групи компаньйонів. Їх походження повністю не відомо, ймовірно, їх предки — пси, які прийшли з Африки на Піренейський півострів. Міжнародна кінологічна федерація визнала Францію батьківщиною пуделів.

В цей час існує чотири різновиди пуделів за розміром: великі, середні, карликові та мініатюрні. Всі вони мають однакову анатомічну будову, різниця лише в висоті тварин. Характер пуделя витончений і спокійний, він завжди залишається доброзичливою собакою-компаньйоном. Без сумніву, це порода, яка глибоко прив'язана до свого господаря і дуже віддана йому. Добре відомий доброзичливий характер пуделів, їх готовність до активності та навчання. Це надзвичайно розумна собака, яка з радістю освоює нові навички та трюки.

Королівський пудель — найбільший представник породи. Стандартний зріст дорослої собаки від 42 до 60 см. Передбачається, що при ідеальній статурі його вага буде близько 20-32 кг. Порода пудель має різні кольори вовни. Допускається рівномірно чорний, білий, сріблястий, коричневий і палевий окрас.

Французький пудель славиться своєю незалежністю, а часом і впертістю. Невеликого розміру щеня не завжди підкоряється своєму господареві. Тому рекомендується правильно навчати тварин з перших моментів їх перебування в новому будинку.

Представники більших різновидів проявляють себе як рятувальники, провідники для сліпих і тварини, залучені до лікуванні хворих. Завдяки своєму веселому, чуйному і товариському характеру пудель стане відмінним компаньйоном для сім'ї та принесе в будинок багато радості. Він відрізняється великою вірністю і дуже прив'язується до своїх власників.

М'який характер допомагає собакам легко налагоджувати відносини з іншими тваринами. Як щеня, так і дорослий пудель, ніколи не проявляють надмірної схильності до агресії та домінування. Завдяки цьому пес стає відмінним компаньйоном для дітей і дорослих.

Франція є батьківщиною безлічі чудових собачих порід. Даний посібник допоможе вибрати охоронця і компаньйона людині, яка хоче завести собаку. Це буде легше зробити, досконало знаючи характер і генетичну схильність породи.