Вирощування гладіолусів: секрети, особливості та правила

Гладіолуси по праву вважаються чудовим прикрасою будь-яких клумб і територій, тому що на досить довгому колосі з'єдналися в безліч відтінків, створюючи унікальні забарвлення безлічі суцвіть гладіолуса. Яскраві, соковитий і строкаті відтінки можуть легко поєднуватися з більш пастельними, світлими і ніжними тонами, що і надає гладіолусу розкоші, оригінальності і пишноти.

Завдяки своїм шикарним зовнішнім даним більшість квітникарів і тим, хто воліє насолоджуватися «буйством» фарб, шалено хочеться осягнути всі особливості вирощування та розмноження гладіолусів, адже тільки так можна пізнати світ прекрасного на власні очі. Перед тим, як приступити до детального викладу всіх етапів і моментів вирощування гладіолусів, хотілося б виділити список правил, які обов'язково повинні виконуватися, щоб вирощувати процес успішно.

ТОП 10 правил вирощування гладіолусів

1.    Гладіолуси не люблять довго «засиджуватися» на одному місці, тому через кожні два роки рекомендовано займатися пересадкою. Намагайтеся змінювати не тільки місце розташування, а й склад ґрунту, тоді розраховувати на сприятливий результат – більше шансів.
2.    Намагайтеся вирощувати гладіолуси зі «своїх» цибулин, тому що можна потерпіти «фіаско», купивши цибулину, що не пристосована до вашого клімату.
3.    Голландські сорти гладіолусів відрізняються чудовим і насиченим буянням фарб, великими суцвіттями та високою довжиною колосу. Але пам'ятайте, що насолодитися голландськими гладіолусами можна лише одного разу, тому що їх цибулини не пристосовані до розмноження, тому звести всі плюси та недоліки перед покупкою іноземних бульб.
4.    Принцип висаджування цибулин має велике значення. Ви можете висаджувати кілька сортів поруч, не боячись «запилення», а ось важливим моментом є розмір бульб цибулин, тому що посадка «всіх поспіль» не дасть бажаного результату. Великі цибулини тиснуть своїм авторитетом, тому складно розраховувати на відмінний результат. Висаджуйте цибулини в залежності від розміру, тому поступове збільшення бульб стане найкращим способом посадки.
5.    Існує багато версій та рекомендацій щодо глибини посадки цибулин гладіолусів. Так існує думка, що необхідно занурювати в землю цибулини так глибоко, залежно від їхнього розміру. Вважається середнім показником – 10 см. Більш досвідчені квіткарі з упевненістю скажуть, що необхідно виміряти діаметр цибулини, що садиться, помножити на 3, адже так вийде оптимальна глибина для кожної квітки окремо. Пам'ятайте, цей момент дуже важливий, тому що безпосередньо глибина посадки може призвести до повноцінного зростання, адже при дрібній посадці рослина може падати, тому обов'язково необхідна опора і повноцінне підв'язування. А ось глибоку посадку складно якось виправити, адже в більшості випадків гладіолуси не цвітуть.
6.    Підготовчим етапом посадки є очищення цибулин від зовнішньої захисної луски. Цю процедуру слід проводити за кілька тижнів до посадки.
7.    Територія та місце розташування гладіолусів на вашій ділянці – це важливий момент, який безпосередньо впливає на результат цвітіння. Пам'ятайте, що гладіолуси дуже люблять тепло, світло і відсутність протягів, адже кожен недолік загрожує важкими наслідками. Якщо гладіолуси зростатимуть у тінистій місцевості, то ймовірність відсутності цвітіння дуже висока. Наявність сильних протягів може призводити не тільки до ослаблення рослини та порушення «вестибулярного апарату», що може стати причиною для підв'язування, а й швидкого зараження різними грибковими захворюваннями.
8.    Як будь-яка рослина, гладіолуси люблять, коли їх підгодовують, тому що внесення добрив надає сили та сприяє не тільки швидкому та потужному зростанню, але й рясному цвітінню. Пам'ятайте, гладіолуси потребують не тільки кореневої, а й листяної підгодівлі.
9.    Полив для гладіолуса – важлива умова зростання, тому потрібно розуміти, що для цього рослина важлива не частота, а якість поливу. Влітку достатньо буде поливати один раз на 7-10 днів, але дуже рясно. У середньому на один квадратний метр необхідно вилити не менше відра води, краще. При нестерпній спеці, поливи намагайтеся проводити частіше і тільки ввечері, після чого не забувайте розпушувати землю, і проводити процедуру підгортання, оскільки це суттєва допомога для рослини.
10.    Для успішного наступного «власного» сезону цвітіння, ви повинні не тільки правильно викопати і просушити цибулини, але й правильно зберігати їх до наступного сезону, щоб уникнути мінімальних втрат. Найкращою умовою зберігання гладіолусів є темне прохолодне місце, яке може забезпечити підвал або навіть холодильник.

Для того, щоб отримати бажане цвітіння, та ще й не один рік, ви повинні чітко дотримуватися вищевикладених правил, а як це робити допоможе поетапна інструкція посадки, догляду за гладіолусами.

Підготовка бульб цибулин гладіолуса перед посадкою

Підготовчий етап вважається найкращим, тому що від цього безпосередньо залежить зростання та цвітіння. Очищати цибулину від захисного покриття потрібно майже місяць до посадки. Уважно вивчіть бульбу на наявність гнилі, плям та явних ушкоджень. Все, що викликає сумніви, краще викинути, оскільки їхня придатність під сумнівом. Необхідно цибулинам дати можливість прорости, щоб під час посадки на них були сформовані пагони. Пам'ятайте, що викласти цибулини необхідно так, щоб вони не торкалися одна одної, а температура повітря в приміщенні була досить високою, тоді паростки з'являться значно швидше.

Знезараження бульб - це дуже важливий момент на підготовчому етапі. Для цього можна використовувати фундазол чи марганцівку. Обидві речовини необхідно використовувати у вигляді трьох процентних розчинів, єдина відмінність – це тривалість занурення, адже для фундазолу достатньо однієї години, а ось для марганцівки краще цей час збільшити вдвічі.

Якщо з важливих причин ви не змогли підготувати цибулини заздалегідь, перед самою посадкою необхідно зробити «екстремальне» знезараження: зануріть бульби в марганцівку на півгодини, але концентрація повинна бути набагато сильнішою. Розведіть у літровій банці півграма марганцівки і в цьому концентрованому розчині потримайте цибулини. Садити в землю їх потрібно без змивання водою, адже частинки розчину також мають потрапити до ґрунту.

«Дітки» бульб вважаються також відмінним посадковим матеріалом, тому їх не потрібно викидати, а проводити ретельнішу підготовку, яка стане для них хорошим стартом і забезпечить повноцінне зростання та цвітіння. Як і «дорослі» бульби, дітки потрібно очистити від захисного шару і дати можливість прорости протягом двох або більше тижнів. Знезараження їм потрібно тривале і концентроване, тому необхідно розвести один грам марганцівки на один літр води. У розчин, що утворився, занурте дітки на 9-10 годин. Така процедура позитивно вплине на життєздатність молодих цибулин.

Вибір території для гладіолусів

Місце розташування гладіолусів - це важливий компонент хорошого цвітіння, адже рослина дуже любить тепло і сонце, а ось з тінню взагалі не дружить, тому в тінистій зоні відмовляється цвісти. Не забувайте, що протяг - це також "ворог" гладіолусів, адже він здатний не тільки перевіряти рослину на стійкість, але і принести безліч проблем, наприклад, зараження грибковими захворюваннями.

Ґрунт для вирощування

Безумовно, ґрунт має величезний вплив на будь-яку рослину, а гладіолус не виняток, адже важлива не лише відповідність низки показників, а й попередники, що мешкали на цій території до цієї квітки. Намагайтеся уникати розташування, де раніше росли айстри або будь-які представники коренеплодів, оскільки проблеми та захворювання у них загальні, а «важкі» випробування на стійкість на самому початку, для гладіолуса можуть стати фатальними. Рівень кислотності ґрунту має величезну роль для гладіолусів, адже при підвищених показниках можна споглядати в'янення та потемніння листя, а також швидко відцвітають та в'януть суцвіття. Тому слабокислотний ґрунт – це найкращий варіант для гладіолусів. Але найчастіше ви стикаєтеся з нейтральною кислотністю. Для вирішення цієї проблеми вам знадобиться звичайна шкаралупа яєць, яку необхідно рясно розсипати потрібною територією і добре перекопати. Оптимальною пропорцією стане розрахунок приблизно 200 грамів подрібненої шкаралупи на один квадратний метр.

Територію обов'язково необхідно удобрити органічними компонентами: перегноєм чи компостом. Це допоможе з швидкою адаптацією цибулин до нового місця проживання. Грунт необхідно готувати ще з осені, особливо якщо місце посушливе. А от якщо місцевість добре прогрівається сонцем, то перекоп можна відкласти і на весну, безпосередньо перед самою посадкою. Крім органічного підживлення землі, необхідно не нехтувати мінеральними добривами. Так рекомендують використовувати хлористий калій та суперфосфат із розрахунку 30 та 100 грамів на один квадратний метр. Після добрива необхідно ретельно перекопати територію.

Посадка гладіолусів

Висаджувати гладіолуси, у відкритий ґрунт потрібно орієнтуючись за погодою, не забуваючи, що це дуже теплолюбна рослина. Найчастіше період розтягується з квітня до травня. Посадка самих бульб проводиться на чіткій відстані один від одного, який в середньому повинен становити від 8 до 15 см, залежно від розміру посадкового матеріалу. А ось глибина, як про це згадувалося у правилах посадки, має залежати від діаметра цибулин, але орієнтовні показники – це 10-15 см, залежно від розмірів бульб. Для благополучного та повноцінного зростання, дотримуйтесь лав, якщо займаєтеся масовою посадкою. Відстань між рядами має бути не менше 20 см, краще більше. Для оригінальної клумби можна різними сортами висаджувати не тільки різнокольорові ряди, але й використовувати оригінальні задуми, як прикрасити ландшафтний дизайн – створити фігуру або візерунок, використовуючи контрастні кольори та відтінки популярних сортів, з якими ви можете ознайомитися в цій статті.

Організація догляду за гладіолусами

Догляд за гладіолусами повинен бути ретельним і комплексним, адже нехтувати не можна навіть найменшими маніпуляціями. Починати потрібно із замульчування перегноєм, коли рослина досягне 10 сантиметрів. Достатньо товстий шар перегною (4-5 см) захистить рослину від перегріву та зневоднення і забезпечить ґрунт масою корисних речовин як підживлення під час поливів. Крім цього для гладіолуса, як і для інших кольорів, важливий своєчасний полив, якісне розпушування та відсутність бур'янів, підживлення та підв'язування.

Полив гладіолусів

Незважаючи на те, що гладіолуси люблять сонце та тепло, поливати їх дуже часто не слід. Вважається, що рясний, але рідкісний полив – це найкраща умова для активного росту та успішного цвітіння гладіолусів. Рекомендують поливати рослину не частіше ніж раз на 7 днів, але рясно, адже на один квадратний метр необхідно виливати не менше 10 літрів води, а краще більше. Саму процедуру слід проводити так, щоб волога не потрапляла на листя, тому необхідно зробити борозни між рядами, які слід заливати воду при поливанні. Після кожного поливу не забувайте розпушувати землю і підгортати рослину, адже так не утворюється щільна кірка, і рослина отримує збалансовану кількість не тільки вологи, а й кисню. Під час сильної спеки збільшити полив необхідно вдвічі.

Прополка та розпушування

Розпушувати землю потрібно після кожного поливу, а ось прополка має відбуватися при необхідності. Зазвичай, це кілька разів за літо. Як тільки помітили велику кількість бур'янів, не лінуйтеся, а максимально швидко позбавляйтеся їх, тому що вони не тільки забивають землю і заважають повноцінному зростанню, але і є джерелом безлічі хвороб і навіть появи слимаків.

Підв'язування та очищення

Підв'язувати гладіолуси потрібно за потребою та в залежності від сорту та довжини колосу. Найчастіше цю процедуру потрібно робити під час бутонізації. Крім підв'язки необхідно ретельно стежити за наявністю відцвілих суцвіть, адже їх обов'язково потрібно видаляти, тому що в іншому випадку почне формуватися насіння, що для розмноження не підходить, а сили у рослини забирає чималі.

Підживлення

Підгодовувати гладіолуси потрібно регулярно та рясно, тим більше, що всі версії тут актуальні. Для початку потрібно розділити мінеральне та органічне підживлення, хоча обидві з них повноцінно використовуються.

Мінеральне підживлення використовується тричі за весь сезон, тим більше, що на кожному етапі необхідно вносити щось інше у певних пропорціях. Це допоможе гладіолусу швидко рости, формуючи міцну рослину та красиві суцвіття. Перший раз варто замислитись про добрива, коли з'явилися перші кілька листочків. Для цього знадобиться азотне підживлення, для якого можна використовувати сечовину, сульфат амонію або аміачну селітру. Не важливо, що ви оберете, тому що будь-яке з добрив використовується з розрахунку 25 грамів на один квадратний метр. Якщо ви помітили збліднення листя - це явна ознака нестачі азоту, а от якщо рослина потужна і має насичене забарвлення, то ви все зробили правильно і з почуттям виконаного обов'язку, переходьте до наступного підживлення.

Другий етап - це коли рослина виросла і отримала 5-6 листочків. Рослину потрібно удобрити сірчанокислим калієм, сульфатом амонію та суперфосфатом. Кожен із перерахованих коштів потрібно використовувати з розрахунком 10-20 грамів на один квадратний метр. Завершальним етапом мінерального підживлення є внесення хлористого калію та суперфосфату з розрахунком 20 та 40 грам відповідно. Цю процедуру варто проводити відразу після того, як почали з'являтися квітконоси і формуватися бутони.

Органічні добрива потрібно використовувати як кореневе, так і позакореневе підживлення. Корінь необхідно збагачувати рідкими засобами, що обов'язково потраплять у вогнище та зможуть максимально сприятливо вплинути на рослину та її кореневу систему. Для цього вам знадобиться пташиний послід, який розлучається водою у відерному співвідношенні 3:5. Для максимальної користі суміш має постояти два тижні, після чого готова до застосування. Підживлення здійснюється не готовою сумішшю, а також розчином де на 10 літрів води потрібно використовувати 1 літр отриманої суміші. Пам'ятайте, що таку процедуру необхідно проводити часто та якісно. Вливати потрібно у спеціальні борозни між рядами з періодичністю двічі на місяць. Пам'ятайте, ви використовуєте пташиний послід, а не гній, тим більше кінський.

Обприскування листя під час позакореневого підживлення допоможе прискорити процес не лише бутонізації, а й самого цвітіння. Тому найкращим періодом для обприскування вважається початок утворення бутонів. Для підживлення використовуйте марганцівку, борну кислоту або мідний купорос. Всі засоби повинні бути у вигляді розчинів, які ви легко зможете зробити самостійно. Для цього вам знадобиться один літр води і по 0,15 г кожного із запропонованих засобів. Не забувайте, що якісне обприскування – запорука успіху, тому краще обприскування проводити з обох боків листя, це допоможе примножити ефект дії. Цю процедуру рекомендовано проводити кілька разів на сезон: до і після бутонізації.

Правильна підготовка цибулин та їх посадка у поєднанні з повноцінним та комплексним доглядом обов'язково дадуть позитивні результати.