Вирощування зизифуса у своєму саду: посадка, догляд, розмноження

Багато садівників полюбляє вирощувати на своїх ділянках, крім загальновідомих плодових дерев, також екзотичні ягоди та плоди. Однією з таких культур вважається рослина зизифус, яка також відома під назвою кунабі, жожоба, ююба або китайський фінік. Вона відрізняється високою декоративністю, невибагливістю до вирощування та цілющими властивостями ягід. Це й стало причиною популярності рослини серед садівників нашої країни. У нашій статті ми розповімо вам про те, як правильно посадити, вирощувати, розмножувати й доглядати за цією рослиною, щоб вона тішила вас і приносила користь не один рік.

Про зизифус

Зизифус відноситься до багаторічних листопадних чагарникових рослин, батьківщиною якого є Північний Китай та Східна Азія. У Китаї дана культура культивується протягом понад тисячі років. Звідти вона поширилася по всьому світу, враховуючи нашу країну. У деяких країнах її вирощують в промислових масштабах для отримання корисних ягід.

Рослина має міцну кореневу систему, що розростається в ширину до 7 метрів та до трьох метрів углиб ґрунту. Завдяки цьому жожоба може вирощуватися без участі людини. Вона здатна переносити температуру повітря до 35 градусів без поливу, тому що коріння отримує вологу з нижніх шарів ґрунту. Також ця рослина відрізняється високою родючістю. Досягає у висоту до 10 метрів, проте за бажанням її можна сформувати в компактний кущ або дерево, що не перевищує у висоту трьох метрів.

Листя кунабі овальні, злегка подовжені, мають глянсовий блиск та салатові прожилки. Краї листа дрібно посічені, тримаються на коротких черешках. Цвіте дрібними білими квіточками з приємним ароматом. Після закінченню цвітіння формує бурі ягодоподібні плоди зі щільною блискучою шкіркою, подовженої яйцеподібної або круглої форми.

Посадка зизифуса

З огляду на те, що жожоба прийшла до нас з південних країн, вона є дуже теплолюбною рослиною, тому її саджають в середині весни, коли загроза заморозків мине, а ґрунт добре прогріється. При посадці восени коренева система не встигає адаптуватися до зими й рослина може загинути. Перед посадкою підготуйте яму розміром один кубічний метр, вийміть з неї весь ґрунт і змішайте його з гноєм та мінеральними добривами. Помістіть кореневу систему зизифуса до ями та вкрийте шаром землі. Ущільніть та зволожте ґрунт навколо стовбура. Замульчуйте лунку органічними добривами для того, щоб деревце швидше адаптувалося і пустилося у зростання. З огляду на те, що жожоба має розкидисту крону, висаджуйте її на відстані не менше ніж 4 метри одна від одної. Якщо ви хочете отримати плоди, слід висаджувати не менше трьох-чотирьох деревець, оскільки вони мають властивість запилятися перехресним способом. Найкраще висаджувати унаби різних видів та термінів дозрівання.

Для посадки підберіть відкрите світле місце, бо в тінистих або напівтінистих місцях зизифус не дасть потрібного врожаю й не буде цвісти. Так само місце має бути захищене від протягів та сильного вітру. Найкраще підготувати місце з південної або південно-західного боку ділянки біля стін будинків, які будуть закривати деревце від вітру.

Зизифус вважається екзотичною південною рослиною. Вона цінується не тільки за свої декоративні здібності прикрашати будь-який сад, але також за свої цілющі смачні плоди.

Догляд за зизифусом

Зизифус відноситься до дуже невибагливих у догляді рослин. Він легко переносить літню спеку й дефіцит вологи. Однак під час вкорінення молодого саджанця його слід періодично зволожувати. Слід враховувати, що краще недолити, ніж перелити, оскільки надмірна вологість дуже швидко призводить до загнивання коренів і появи хвороб. Під час дозрівання плодів деревце не поливають узагалі.

Також догляд за жожобою передбачає регулярні розпушування ґрунту видалення бур'янів, до яких китайський фінік відноситься негативно. Підгодовують рослину двічі на рік комплексними мінеральними добривами, наприклад, «Кристалоном», який розводять в пропорції 15-20 грам на 10 літрів води. У період плодоношення підживлення роблять частіше. Для більш успішної зимівлі зизифус удобрюють азотовмісними препаратами навесні та фосфорно-калійними восени.

Слід враховувати, що перший рік після посадки молодого саджанця він розвивається дуже повільно, тому його не потрібно підстригати для додання певного виду або прискорення зростання стебел. Обрізку проводять, починаючи з другого року життя. Для цього всі зайві гілки видаляють, залишаючи 4-5 основних гілок навколо стовбура. Головне стебло підрізають до 20 см, решту гілок – до 15 см. Формуючи дерево з відкритою кроною, всередині якої немає головних пагонів, ви збільшите врожайність та якість плодів. Також часто оформляють крону у формі куща. Для цього всю прикореневу поросль видаляють або розсаджують. У процесі стрижки видаляють сухі, хворі та криві гілки, залишаючи лише найздоровіші та найміцніші.

Підготовка зизифуса до зими

Зизифус належить до морозостійких рослин та здатний переносити морози до 25 градусів. Також він не боїться весняних і осінніх заморозків, бо цвіте досить пізно. Якщо зима видалася морозною і безсніжною, деякі пагони можуть замерзнути, проте навесні після санітарної стрижки з початком вегетативного росту рослина швидко нарощує крону й повертає свою декоративність. Молоді саджанці потребують особливого догляду восени. Їх підгортають, а верхівки стебел обертають текстилем або іншим покривним матеріалом.

Плодоношення зизифуса

Для того, щоб збільшити кількість плодів китайського фініка, його слід вирощувати при певному мікрокліматі. Навесні навколо крони натягують поліетиленову плівку висотою до трьох метрів, яку кріплять до опор. Слід враховувати, що формувати плоди зизифус здатний лише у віці 4-5 років. Однак для отримання рясного якісного врожаю слід почекати 8-10 років. Бічні гілки дають найбільшу кількість зав'язі, тому чагарник формують таким чином, щоб стимулювати його до нарощування саме бічних стебел.

Цвітіння зизифуса починається в кінці травня – початку червня. Дерево вкривається білими квітками легкого пряного аромату, які привертають до себе увагу комах. Цвітіння триває протягом двох місяців, після чого зав'язуються плоди. Одна рослина може принести 55-60 кг плодів щорічно. Їх їдять сирими, заморожують, висушують або застосовують для приготування мармеладу та напоїв. Період плодоношення у рослин зберігається протягом 40-60 років. Середня тривалість життя зизифуса становить 130-150 років.

Розмноження зизифуса

Розмножувати зизифус можна декількома способами: насінням, живцями та діленням куща.

1. Розмноження насінням. Даний вид розмноження вважається трудомістким та найповільнішим. До того ж деревця, отримані таким способом, починають плодоносити лише після щеплення або на 5-7 рік. Тому даний спосіб не широко застосовуваний. Саджанці, отримані шляхом вирощування насіння, часто вкриті колючками й дають дрібні плоди з більш низькими цілющими якостями. Якщо ви все ж вирішили спробувати виростити зизифус з кісточки, виберіть найстигліший плід та витягніть з нього кістку. Для прискорення процесу пророщування її стратифікують піском або тирсою. Також можна злегка поколоти щільну оболонку насіння молотком. Після стратифікації помістіть зерно в теплу воду на 24 години. Перед посадкою підготуйте родючу ґрунтову суміш з гарною здатністю пропускати вологу та повітря. «Посадіть» мокре зерно в добре прогрітий ґрунт на глибину 3-4 см, укрийте плівкою або склом і поставте на тепле світле місце. Для того, щоб насіння проросло швидше, відразу ж після їх посіву полийте контейнер окропом та вкрийте склом або плівкою. Повторюйте це кожен день протягом тижня. Таким чином, насіння дасть паростки вже через два-три тижні. Після появи на паростках по 2-3 справжніх листочків їх проріджують на відстань 25 см один від одного, залишаючи лише найсильніші, або пікірують в окремі вмістища. Через рік паростки зизифуса пересаджують на постійне місце зростання, роблять це навесні, вкриваючи їх від прямого сонця та вітру. На зиму молоді саджанці мульчують товстим шаром перегною з деревною стружкою. Слід враховувати, що у весняний час молоді деревця розпускаються набагато пізніше, ніж інші.
2. Розмноження живцюванням. Цей спосіб дає більш вагомий результат. Як живці використовують пагони довжиною 15-20 см, як мають по 3-4 сплячих бруньки. Нижні листя видаляють, зріз обробляють препаратом укорінювача. Укореняти живці можна в ґрунті або в умістищі з водою. Процес утворення коренів триває близько 30-40 днів, після чого рослину висаджують в окремі вмістища для дорощування та через рік поміщають на постійне місце росту.
3. Розмноження діленням куща. У деяких випадках зизифус випускає молоді пагони прямо з кореня. Для розмноження їх акуратно викопують і пересаджують на нове місце. Розмноження таким способом дає швидкий результат, і рослина вже через місяць пускається в ріст та нарощує молоді пагони.

Якщо ви не хочете витрачати час і сили на вирощування жожоби розмноженням, можна придбати готовий до посадки вже підрослий саджанець в садових магазинах. Найпопулярнішими сортами зизифуса, який плодоносить великими плодами, є «Морі Джер», «Вахш» і «Та-Ян-Цзал». Дані сорти прекрасно культивуються при нашому кліматі й дають великі по 14-19 грамів плоди.