Серцевидний і сірий горіхи ростуть у різних частинах світу - але це не завадило їм зустрітися в одному місці і привести на світ гібрид. Тепер у садівників з'явилася можливість поповнити свою колекцію дерев цим дивом, відмінною рисою якого є зимостійкість. Свою назву нововведення отримало від того місця, де і з'явилося: це - Ланкастерський ботанічний сад. Уточнимо, що фахівці практично не брали участі у створенні гібрида. Вони лише висадили в розпліднику два дерева поруч одне із одним - а вони перезапилилися, в результаті чого і виник нових вид горіха, що увібрав у себе і вдосконалив усі позитивні якості батьків.
Опис
Дерево має потужний стовбур, розкидисту крону, а висота його становить близько десяти метрів. Рослина не боїться суворого клімату і добре переносить заморозки.
Урожайність це дерево дає високу: при дотриманні агротехніки з однієї рослини можна зібрати вісім відер плодів, що нагадують за своїм смаком горіхи волоські - але позбавлені гіркоти. Плодоношення починається з шестирічного віку і збільшується з кожним наступним роком.
Сплюснуті плоди мають витягнуту форму: за ними не потрібно залазити на дерево, тому що вони опадають самі, коли приходить їхній термін. Листя ланкастерського горіха використовується в нетрадиційній медицині. При всіх своїх позитивних характеристиках гібрид ще й є невибагливим до складу грунту, що дозволяє висаджувати його на своїх ділянках жителям різних регіонів.
«Мама» і «тато»
Ланкастерський горіх із усіх міркувань не міг з'явитися в природі: його існування – наслідок щасливого випадку. «Мама» - серцевидний горіх, що росте в Японії. У висоту дерево досягає 15 метрів, а величина плодів становить три сантиметри. Шкаралупа у них гладка, серцеподібна, всередині відсутні перегородки. Ядра відокремлюються легко: за смаком вони нагадують горіх волоський. Така культура не переносить заморозків і не плодоносить в наших регіонах.
«Папа» - сірий горіх із Північної Америки, що за зовнішнім виглядом нагадує маньчжурський. Відмінність полягає лише у розмірах листя і плодів: у сірого горіха вони крупніші. Шкірка у горіхів горбиста і дуже міцна, розділена всередині перегородками. Ядра виймати зі шкаралупи непросто - але смак у них чудовий. Виростати в умовах суворого клімату така рослина здатна, але врожаї будуть мізерними і нестабільними.
Переваги і недоліки ланкастерського горіха
У дикій природі це дерево зустрічається вкрай рідко, зате його охоче висаджують у садах. Переваги культури полягають у морозостійкості, високому і стабільному плодоносінні, стійкості до різних захворювань. Горішки захоплюють своїми смаковими характеристиками і підходять для тривалого зберігання.
У ланкастерського горіха є лише один недолік: дерево не підходить для вирощування на маленьких ділянках, бо виростає досить високим.
Вимоги до посадки
Як і більшість інших дерев, висаджувати ланкастерський горіх краще в першій половині весни або в кінці осені. Головне - правильно підібрати місце посадки і власне посадковий матеріал.
Це високе дерево здатне затінити інші рослини в радіусі декількох метрів – а тому вибирайте для нього вільну ділянку з великою кількістю природного світла. Чим більше сонця отримає ланкастерський горіх - тим більше дасть плодів. Якість грунту особливого значення не має: культура однаково добре себе показала як у суглинках, так і в грунтах, насичених піском. Не боїться дерево і забрудненого промисловими викидами повітря, завдяки чому його стали використовувати в ландшафтному дизайні мегаполісів.
Вибір посадкового матеріалу
Вибирайте тільки здорові, неушкоджені саджанці. Насамперед придивіться до коріння: якщо воно слабке, не цілісне і має хоча б найменші ознаки гниття - відмовтеся від такої покупки. Для посадки підходять екземпляри, вік яких становить від року до двох років. Ви, звичайно, можете віддати перевагу і дорослішим рослинам - але приживатися на новому місці вони будуть довго. У віці чотирьох років дерева важко переносять пересадку, тому що мають дуже потужне і розлоге коріння.
Вирощувати ланкастерський горіх можна і з насіння. Навесні помістіть у землю екземпляри з торішнього врожаю і злегка присипте землею. Схожість у горіха становить лише 30 відсотків, тому потрібно використати декілька насінин. Захистіть посадку від шкідників, а коли на саджанці з'являться два-три листочки - разом із грудкою землі висадіть його на постійне місце.
Правила посадки
Посадити у себе ланкастерський горіх зможе навіть той, хто тільки недавно став садівником. Посадкову яму не потрібно копати занадто глибоко, тому що коріння ланкастерського горіха саме проростає в грунт на необхідну глибину. На дно покладіть добрива у вигляді торфу, перепрілого гною, деревної золи або перегною, а також - дренаж. Саджанець буде добре реагувати і на сечовину. Всі компоненти перемішайте з грунтом та додайте невелику кількість води.
Занурюючи саджанець у яму, розправте його коріння, присипте землею і утрамбуйте, щоби коренева система вступила в контакт із грунтом. Після посадки молоду рослину необхідно полити. Якщо ви висаджуєте не одне, а кілька дерев - дотримуйтеся між ними рекомендованих фахівцями інтервалів. Відстань між деревами має становити не менше п'яти метрів.
Догляд
Незважаючи на те, що гібрид у догляді невибагливий, деяких правил дотримуватися все ж таки необхідно для отримання багатого врожаю. Так, регулярний полив потрібен йому тільки в перші три роки життя: в подальшому такі заходи слід проводити виключно в посушливі періоди і в сильну спеку. Горіх може обходитися без обрізки - але для того, щоби молоді гілки могли рости, рекомендується проводити цю процедуру. Деякі садівники обрізають нижні гілки для того, аби під ліщиною можна було висадити рослини - але це допустимо лише по відношенню до тих деревах, крона яких уже повністю сформувалася.
Часто обрізку проводять для поліпшення ландшафтного дизайну. У таких випадках дерево набуває доглянутого та акуратного вигляду. Відзначимо, що ланкастерський горіх легко переносить обрізку, відновлюючи сили після кожної такої процедури.
Завдяки потужному корінню, яке йде на велику глибину, ланкастерський горіх не вимагає внесення поживних сумішей: корисні для себе речовини він видобуває з грунту самостійно. Головні джерела повноцінного життя для цієї культури - світло і невелика кількість вологи.
Захворювання та шкідники
Як і будь-яка інший горіх, ланкастерський є стійким до атак шкідливих комах і хвороб. У спадок від батьків цей гібрид отримав гарний імунітет. Головним ворогом такого горіха є гриби тутівка, які паразитують на гілках і стовбурі. Ця напасть здатна знищити дерево за пару-трійку років. При виборі місця для посадки обходьте стороною старі і хворі рослини, які можуть стати джерелами зарази.
Якщо горіх усе ж таки атакували паразити - постарайтеся його реанімувати якомога швидше. З цією метою видаліть уражені гілки і спаліть їх. Місця зрізів обробіть сумішшю піску і глини або садовим варом. Якщо ж дерево уражено занадто сильно - застосуйте спеціальні хімікати. Ланкастерський горіх живучий і здатний швидко відновлюватися після захворювань, але має сенс провести профілактику. Нанесіть на стовбур розчин вапна на висоту до півтора метрів від землі.
Для захисту рослини від захворювань своєчасно прибирайте опале листя, позбавляйтеся від бур'янів, відмерлих сухих гілок. При необхідності застосовуйте промислові препарати. Слідкуйте за станом рослини в цілому і всіх її частин окремо - і, якщо помічаєте недобре, негайно вживайте заходів.
Як збирати і зберігати горіхи
Найчастіше садівники отримують перші плоди за шість років після посадки. Практика показує, що обсяги врожаю з кожним роком збільшуються. Збирати з дерева горіхи не потрібно: вони самі опадуть. Для зберігання і вживання в їжу підходять тільки ті, які лежать на землі.
Горіхи, зібрані восени, відрізняються гарною лежкістю - але, щоби вони пролежали всю зиму, відберіть і видаліть гнилі та надто забруднені екземпляри. Зберігайте урожай у сухому і темному місці, попередньо розфасувавши його в полотняні мішки. Великим плюсом ланкастерського горіха вважається те, що його плоди не втрачають корисних якостей і смакових характеристик протягом тривалого часу.
Ті горішки, на яких із настанням весни з'являються корінці, можна висадити. Цей екзотичний гібрид, швидше за все, потішить вас сходами. Він адаптований до суворих умов більшості регіонів і останнім часом набирає популярності у садівників.
Ничего не знала об этом орехе, но интересно знакомиться с новыми гибридами и достижениями селекционеров.