Лишайники (Lichenes) Симбіотичні організми. Їх талом (слань) складається із гіфів гриба та синьо-зеленої чи зеленої водорості. Розмножуються вегетативно- частинами талому за допомогою спеціальних кулястих утворів з клітин водоростей, обплетених гіфами гриба: поверхневих- ізидій і внутрішніх- соредій. Мають антибіотичні властивості. ==Відсутність лишайників вказує на хімічну забрудненість міста і його околиць. Лишайники за виглядом слані можна розділити на такі види: 1) кущовидні (ісландський мох, бородатий лишайник,оленячий мох) 2) листовидні (стінний лишайник) 3) накипні (писемний лишайник) 4) слизисті (колема) За рік лишайник може вирости лише на 30мм, виживати протягом довгого періоду їм допомагає симбіоз. Розмножуються вони безстатевим шляхом через мітоз (клітина ділиться на дві ідентичні) Лишайники можуть репродукувати, завдяки зернам які вони випускають.

=У клітинній стінці грибів хітин входить до хітин-глюканового комплексу =Плектенхіма— несправжня тканина у грибів, що утворюється переплетенням багатоклітинних гіфів, з якої утворюються плодові тіла. =Мікориза, або грибокорінь, утворюється у випадку симбіозу коренів із грибами, які здатні розщеплювати складні органічні речовини. =Клітини грибів – гетеротрофних організмів, не містять фотосинтезуючих хлоропластів або хроматофорів, запасають не крохмаль, а глікоген, який виявляють розчином Люголя (буро-коричневе забарвлення). =Клітинна оболонка містить не целюлозу, а хітин – азотовмісний полісахарид, а також хітозан, білок, жири, пігменти тощо. Їх комплекс виявляю протипухлинну і антиоксидантну дію. Каротиноїди та специфічні грибні пігменти накопичуються в цитоплазмі й оболонці клітин гриба. Вегетативне тіло гриба складається з окремих ниток – гіфів, сукупність яких утворює несправжню тканину – плектенхіму (схожа на паренхіму, але утворена гіфами гриба). Сумчасті гриби – актиноміцети – використовують для розмноження аскоспори, що утворюються в асках (сумках). •Чага (Inonotus obliquus) – базидіальний ксилотрофний (дереворуйнівний) гриб, що паразитує на деревині берези. Використовують гриб для лікування злоякісних утворень, як біогенний стимулятор. •Мухомор – рід неїстівних отруйних шапкових пластинчастих грибів. Шапка червона з білими пластівцями (червоний мухомор) або зелена (мухомор зелений) алкалоїди: мускарин, мусцимол. =До класу базидіоміцети відносять гриби, плодове тіло яких має ніжку і шапку з базидіомою, що несе поверхневий шар спороутворюючих клітин. •Sеcale cornutum – клавіцепс пурпуровий, ріжки пурпурові або маткові ріжки - отруйний алкалоїдовмісний сумчастий гриб, що паразитує на зернівках. Має вигляд темно-фіолетових, твердих ріжок – склероціїв, утворених щільно зрослими гіфами.

Стрічкоподібний хроматофор у вигляді зеленої стрічки має прісноводна нитчаста зелена водорость відділу Chlorophyta (зелені водорості) - Spyrogyra . Хроматофор водоростей (пластиди) має пігменти та напівавтономну білкову систему- піреноїд. Гамети водоростей, однакові за формою, розмірами і рухливістю, називають ізогаметами ( забезпечують ізогамію – один із способів нестатевого розмноження) Представник відділу ціанобактерії – спіруліна, використовується як харчова домішка та джерело повноцінного білка і вітамінів. •Arthrospira platensis (спіруліна) - ниткоподібна ціанобактерія (синьо-зелена-водорость), містить до 70% білка, нормалізує обмін речовин і поповнює дефіцит вітамінів і мінералів. Зелені водорості розмножуються дводжутиковими рухливими спорами – зооспорами, які на відміну від нерухомих апланоспор пересуваються за допомогою джгутиків (безстатеве розмноження) Макроводорость бурого кольору зі стовбурцем, ризоїдами і листкоподібною частиною, багатою альгінатами і йодом, належить до роду Laminaria, відділ бурі водорості (Phaeophyceae) •Ламінарія складається із слані, не почленованої на органи. Слань (талом) бурої водорості фукуса пузирчастого наростає дихотомічно, у результаті роздвоєння верхівкової меристеми.