Краса вечірнього ботанічного саду))

🌺 В оранжерейному комплексі Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України | Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України |, що в Києві, починається масове цвітіння азалій і камелій, яке традиційно приваблює велику кількість відвідувачів.

Сьогодні – 95 років від дня народження Раїси Марківни Бородіної (Народилася 16.02.1926 в с. Чемериське (нині Звенигородський р-н Черкаської обл.). По закінчення у 1950 р. біолого-ґрунтознавчого факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка вступила до аспірантури відділу флори і рослинності Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (нині – відділ природної флори нашого саду), по закінченні якої деякий час викладала в Університеті та Педінституті, а у 1958 р. повернулася до нашого саду, де працювала по 1981 р. За цей час багато праці та енергії вклала у будівництво ботаніко-географічних ділянок “Степи України” та “Крим”, нею створено багату колекцію степових рослин. Була беззмінним куратором ділянки “Степи України”. Вивчала ендемічні та рідкісні степові рослини, займалася розмноженням перспективних декоративних та лікарських рослин і дослідженнями використання цих рослин у штучних фітоценозах. Автор 26 наукових праць, в тому числі розділів у колективних монографіях «Інтродукція на Україні корисних рослин природної флори», «Декоративні рослини природної флори УРСР» тощо. Була членом комісії з охорони рідкісних видів при Раді Ботсадів України і Молдови.

Сьогодні – 90 років від дня народження Галини Петрівни Кушнір – ґрунтознавця, кандидата біологічних наук (1964), лауреата премії ім. В.Я. Юр’єва (1982). (16.02.1931, Житомир - 15.02.2017, Київ). В нашому саду Галина Петрівна працювала 20 років – з 1966 по 1986 рр. По закінченні у 1954 р. біолого-ґрунтознавчого факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка Г.П. Кушнір по 1966 р. працювала в Інституті фізіології рослин АН УРСР. У 1957-1960 рр. – навчалася в аспірантурі лабораторії мікробіології Українського інституту землеробства. Працюючи у відділі фізіології нашого саду під керівництвом академіка А.М. Гродзинського вивчала роль мікроорганізмів у хімічній взаємодії рослин (алелопатії) у біологічно замкнутих системах, степових і культурних фітоценозах. У 1974 р. перейшла до відділу тропічних і субтропічних рослин, де організувала лабораторію мікроклонального розмноження. Під її керівництвом вперше в Радянському Союзі були розроблені методики розмноження ряду тропічних рослин з родин орхідних, ароїдних, бромелієвих. На живильне середовище для пророщування насіння орхідей, що було розроблено в цій лабораторії під керівництвом Г.П. Кушнір одержано авторське свідоцтво, видані методичні рекомендації з масового розмноження орхідей. Автор понад 60 наукових праць, серед яких 3 монографії, в яких викладені результати багаторічних досліджень особливостей мікроклонального розмноження різних видів рослин.

В експозиційних оранжереях починає квітувати колекція сортових азалій. Оранжерейний комплекс відкритий для відвідування щоденно з 10:00 до 15:00, субота та неділя з 11:00 до 16:00. Вихідний – понеділок, вівторок.

Долина карликів Назва цього куточку хвойних дендрарію пояснюється тим, що тут висаджені низькорослі хвойні рослини. Ділянка, як і весь дендрарій створена під керівництвом видатного ландшафтного архітектора, завідувача відділом дендрології, доктора біологічних наук (1954), професора (1958) Леоніда Івановича Рубцова.

Новини з фондової «Орхідної оранжереї». Зацвіли представники роду Paphiopedium, квітка яких нагадує черевичок: 1) Paphiopedilum dianthum Tang & F.T.Wang 2) Paphiopedilum fairrieanum (Lindl.) Stein 3) Paphiopedilum fairrieanum х Paphiopedilum venustum (alba) Фото завідувача відділу тропічних та субтропічних рослин Людмила Буюн