Аргентинська геморагічна лихоманка - гостре інфекційне захворювання, характеризується лихоманкою, висипом, тромбогемораргічним синдромом. Збудника хвороби внесено до переліку біологічних агентів, які офіційно визнано чинниками біологічної зброї. Збудник: вірус Хунін (сем. Arenaviridae, рід Arenavirus) Джерело інфекції: гризуни, в основному два види - Calomys musculinus, Calomys laucha, гамазові кліщі, хвора людина Механізми передачі збудника: повітряно-пиловий, фекально-оральний (через їжу і воду, забруднені сечею гризунів), контактний (при потраплянні вірусу в мікротравми шкіри або під час статевого акту), трансмісивний. Легко виникає лабораторне зараження. Зона поширення: провінції Буенос-Айрес, Санта-Фе, Кордоба і Ла-Пампа. Спалахи там спостерігаються щорічно, число хворих коливається від 100 до 3500 осіб. Вірус проникає в організм через слизові оболонки дихальних шляхів і травного тракту, через мікротравми на шкірі. З кров'ю вірус поширюється по організму, провокуючи ураження органів і систем, від чого розвивається тромбогемораргічний синдром. Інкубаційний період 7-16 днів. Протягом 3-4 днів підвищується температура тіла (до 39-40°С), з'являється нездужання, головний біль, біль в суглобах і попереку, нудота, блювання, гіперемія обличчя, шиї, ушкодження судин склер. Характерні носові кровотечі, кровоточивість ясен, можливе відхаркування кров’ю. Залежно від ступеню вираженості токсичного і геморагічного синдромів виділяють стерті, легкі, середньотяжкі і важкі форми хвороби. Останні характеризуються інтенсивним геморагічним синдромом, енцефалітом, комою, нирковою недостатністю і ранньою смертю хворих (на 3-5-й день хвороби). Летальний результат в 9-31% випадків. За позитивного результату одужання настає через 2 тижні. Діагностика: клінічні та лабораторні дослідження Лікування: рибавірин, симптоматичне - усунення шоку і дезинтоксикация Профілактика: вакцинація; дератизація, дезінсекція, дотримання гігієнічних вимог до їжі і чистоти повітря