Tyroglyphus farinae - борошняний кліщ - найбільш широко поширений синантропний вид з акариформних кліщів. Сам по собі кліщ у людини провокує захворювання - тірогліфоз. Кліщ полюбляє живитися різноманітними продуктами рослинного і тваринного походження. Зазвичай заводиться в сховищах з насінням злакових, льону, соняшнику, бобових, але частіше віддає перевагу меленим продуктам - борошну, крупам, комбікормам, його можна знайти в сирах, сухофруктах, в зборах лікарських трав, в тютюнових виробах, прянощах, не гребує і ковбасою, яєчним порошком, рибним, м'ясним і кістковим борошном. В природі живе в рослинних рештках різноманітного походження, на зернотоках, в копицях сіна і соломи, в мертвій органічній підстилці лісу, в норах гризунів і в гніздах птахів, в тваринницьких приміщеннях і в грунті на кукурудзяних, зернових і овочевих полях. Потрапляє в зерносховища зі свіжозібраним зерном, яке лежало на токах. Розселяється з місця на місце з зараженими зернопродуктами, тарою, зерноочисними машинами і зі складським інвентарем. Кліщ сам по собі є для людського організму потужним алергеном. Якщо він потрапляє в організм з їжею, провокує шлунково-кишкові захворювання і запалення сечового міхура. При вдиханні кліщів може виникнути алергічна реакція, що супроводжується задишкою, хрипами, рясними слизовими (водянистими) виділеннями з носа, і навіть набряком Квінке. У працівників хлібозаводів і борошняних складів укуси кліща провокують дерматит - борошняну коросту, відому як «свербіж пекаря» (не плутайте з «зерновою коростою», яку провокує пузатий кліщ Pyemotes ventricosus). Під час діагностики, кліщів можна часто виявити в мокроті, екскрементах і сечі людини, а також під нігтями. Як правило, в шкірі кліща не виявляють. Лікують борошняну коросту застосовуючи взбовтану іхтіоло-цинкову суспензію.