Один з моїх улюблених прикладів іронічного найменування видів, яким хочу з вами поділитися, це назва двох родів вимерлих тарганоцвіркунів – Dalduba і Vrezalduba))) "Дав дуба" і "врізав дуба"… шедевр! Іноземним вченим не зрозуміти всю суть драми назв, даних російським ентомологом Сергієм Юрійовичем Стороженко! Першого представника роду Dalduba вчений виявив в верхньокарбонових відкладеннях Сибіру в районі річки Чуня, правої притоки Підкам'яної Тунгуски в Красноярському краї Росії у 1996 році. Єдиний представник роду Dalduba був названий Dalduba faticana і є представником однойменної родини Daldubidae (ряду Тарганоцвіркуни). Як припускає автор опису, личинки тарганоцвіркунів жили поблизу води і є пращурами сучасних веснянок. Vrezalduba – рід вже інших вимерлих тарганоцвіркунів, який також входить до родини Daldubidae. Єдиний представник роду носить назву Vrezalduba nervosa (Storozhenko, 1996). Тарганоцвіркуни є рідкісними представниками майже вимерлого ряду комах. Ці комахи одночасно схожі на богомола, коника і палочника. Наприкінці палеозою, в Пермському періоді їх налічувалося десятки родів, у сучасному світі їх збереглося лише дві родини. Тарганоцвіркуни зустрічаються в гірських системах, особливо в прохолодних і вологих місцях. Вони не здатні покинути свої місця проживання, бо коли вони потрапляють в тепліші умови, це виявляється для них фатальним. Рідкісні і холодостійкі істоти. У цих комах немає крил, очі слабо розвинені, або відсутні зовсім. Ці тварини досягають довжини тіла від 20 до 30 мм і живуть на землі під камінням та серед моху. Їх їжею частково є рослини, частково інші дрібні безхребетні тварини. Дорослі екземпляри живуть до двох років, проте самці після спарювання практично завжди поїдаються самками.