Кліщовий (весняно-літній, тайговий) енцефаліт - природно-вогнищеве гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням ЦНС, яке може призвести до інвалідності, а в окремих випадках - до смерті. Збудник: Tick-borne encephalitis virus (рід Flavivirus), різновиди: далекосхідний, західноєвропейський, сибірський. Вірус входить в перелік біологічних агентів, які офіційно визнані факторами біологічної зброї Основний резервуар і переносник: кліщі Ixodes persulcatus і Ixodes ricinus, рідше - гамазові кліщі, вкрай рідко - блохи, гедзі. Додатковий резервуар: понад 130 видів теплокровних диких і свійських (кози, вівці, корови) тварин і птахів. Механізм передачі збудника: трансмісивний (через укуси кліща), аліментарний (при вживанні сирого молока і молочних продуктів інфікованих тварин). Захворювання поширене в європейській і далекосхідної частини Росії, в Україні, Білорусії, Австрії, Німеччини, Італії, Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччині, Фінляндії, Швейцарії, Прибалтійських країнах, Монголії, Китаї, о. Хокайдо Японії. Кліщовий енцефаліт має такі форми: гарячкова (відсутнє ураження нервової системи); менінгеальна; менінго-енцефалітна; полірадикулоневритна; поліоенцефаломієлітична Інкубаційний період після укусу кліща 1-2 тижні. (Іноді до 2 міс.), при вживанні молока інфікованих тварин - 4 дні. Лихоманка з’являється раптово (38-39⁰С), спостерігається втрата апетиту, слабкість, біль у м'язах і головний біль, нудота, пізніше хвороба ускладнюється ураженнями ЦНС (менінгіт, енцефаліт), печінки і селезінки. У хворих спостерігаються зниження чутливості і порушення координації рухів внаслідок парезів. У осіб, які одужали, залишається стійкий імунітет. Діагностика: дані епідеміологічного анамнезу; вірусологічні та серологічні реакції; клінічний анамнез Лікування: білкова дієта з підвищеним вмістом солей калію; патогенетична і симптоматична терапії; диспансерний нагляд. Профілактика: вакцинація; захист від укусів членистоногих; акарицидні заходи