Марсельська лихоманка або Кліщова Середземноморська лихоманка - гостре зоонозное захворювання з групи кліщових рикетсіозів. Хвороба поширена в прибережних районах Середземного моря (Південна Європа і Північна Африка), в Південно-Східній і Східній Африці, в прибережних районах Чорного (Крим, Кавказ, Закавказзя) і Каспійського (Закавказзі, Кавказ, Астраханська область) морів, а також в Індії. Збудник - внутрішньоклітинний паразит бактерія Rickettsia conorii. Джерела зараження: хворі собаки, рідше - рогата худоба, коні, кішки, зайці, їжаки, гризуни. Основним резервуаром і переносником є кліщ Rhipicephalus sanguineus, однак можлива участь в збереженні збудника та інших видів кліщів (Rhipicephalus simus, Rh. everbsi, Rh. appendiculatus). Кліщі лишаються заразними до кінця життєвого циклу, хвора людина для інших інфекційної загрози не становить. Природна сприйнятливість людей не висока. Людина, яка перенесла захворювання, володіє постійним імунітетом. Захворювання частіше виникає в період активізації кліщів - у весняно-літній час. Інкубаційний період триває від 3 днів до тижня. Хвороба розвивається інтенсивно, період гарячки триває протягом 3-10 днів, з симптомами помірної інтоксикації. На місці присмоктування кліща розвивається первинний афект у вигляді червоного ущільнення, покритого струпом, майже одночасно виникає запалення лімфатичних вузлів. На 2-4-й день з'являється висип. Смертність від захворювання серед людей не перевищує 3%. У хворих на цукровий діабет, алкоголізм, серцевою недостатністю зустрічається важка форма захворювання, в половині випадків закінчується смертю. Специфічна діагностика як і при інших рикетсіозах на сьогодні включає: РНІФ, ІФА, ПЛР, рідше проводять реакцію зв'язування комплементу (РЗК) і реакція непрямої гемаглютинації (РНГА). Лікування: тетрациклін, симптоматичні засоби. Профілактика полягає у виявленні та обробці акарицидами місць скупчення кліщів, уражених кліщами тварин, найчастіше - собак і їх будок.