Оральний міаз - паразитарне захворювання з групи міазів, характеризується ураженням тканин ротової порожнини, спричинене паразитуванням личинок двокрилих комах. Збудник: личинки мух сімейств Calliphoridae і Sarcophagedae, Wohlfahrtia magnifiea (вольфартова муха), личинки овечого - Oestrus ovis і бичачого оводів - Hypoderma bovis. Оральний міаз, на щастя, є рідкісною патологією в організмі людини. Зустрічається переважно в тропіках і країнах третього світу (Африка, Америка та Південно-Східна Азія). Частіше страждають жителі сільської місцевості, які не дотримуються гігієни порожнини рота, серед літніх людей, а також людей, які страждають алкогольною та наркотичною залежністю, розумовою відсталістю, бездомних і дітей, у яких хвороба проходить особливо важко і часто призводить до смерті. Мухи і оводи практично на льоту випускають струмінь рідини, що містить від пари десятків до декількох сотень яєць, з яких протягом декількох годин/до доби виходять личинки. Личинки за допомогою ротового апарату і секретів слини проникають в м'які тканини ротової порожнини, де активно харчуються, в буквальному сенсі, виїдаючи шматки плоті. Відомі випадки, коли в порожнині рота людини паразитували понад 600 личинок. Захворювання супроводжується часом рясною кровотечею, запаленням тканин, утворенням виразок і свищів, набряками, кашлем, болем, лихоманкою, часто приєднується вторинна інфекція. Оральний міаз часто супроводжується іншими типами міазів - назальним і вушним (отоміаз), що пов'язано з високою міграційною активністю личинок. Лікування: механічне видалення личинок; застосування івермектіну і напівсинтетичних антибіотиків. Міазу ротової порожнини можна запобігти, контролюючи популяцію мух і підтримуючи особисту гігієну і гігієну порожнини рота. Особливої уваги потребують пацієнти з проблемами медичного, фізичного і психічного характеру. Раннє виявлення і лікування допомогає уникнути ускладнень.