Хвороби людини і тварин класифікують перш за все за джерелом, яке їх спричиняє. Розрізняють інфекційні та інвазійні (паразитарні) захворювання. Назва паразитарних хвороб утворюється з коренів родової назви паразита і суфікса «аз», «оз», «ез». Наприклад, захворювання, викликане лейшманіями - лейшманіоз, трематодами - трематодоз, дизентерійною амебою - амебіаз і т. д. Причиною інфекційних захворювань є різні мікроорганізми - мікроби (бактерії, рикетсії, спірохети, хламідії), віруси (вірус сказу, грипу, ящуру), гриби (кандіди, аспергілюси). Інвазійні або паразитарні хвороби зумовлені патогенними найпростішими (протозоози - кокцидіоз, токсоплазмоз, амебіаз), гельмінтами (гельмінтози - нематодоз, трематодоз, цестодоз), членистоногими (ентомози, акаріази, міази). Також хвороби класифікують за механізмом передачі збудника інфекції: 1. аерозольний (повітряно-крапельний, повітряно-пиловий, аерогенний, респіраторний) характерний для інфекцій дихальних шляхів; 2. фекально-оральний - проникнення інфекції відбувається через рот, при вживанні забрудненої води або їжі; 3. трансмісивний - передача збудника відбувається через укуси кровосисних членистоногих, характерний для збудників кров'яних інфекцій (малярія, дірофіляріоз); 4. контактно-побутовий - характерний для збудників інфекцій шкірних покривів, передаються через забруднені збудником предмети побуту, грунт, предмети загального вжитку; 5. внутрішньоутробний - збудник передається від матері до дитини при вагітності (токсоплазмоз); 6. параентеральний - передача збудника відбувається через кров, лімфу, сім'яну рідину, проникає через мікротравми на шкірі чи слизових оболонок (гепатит). Згідно екологічної позиції збудки інфекційних хвороб поділяються на: 1. антропонози - облігатні патогенні та умовно патогенні паразити людини; 2. зоонози - інфекційні хвороби тварин, до яких спийнятливі люди; 3. сапронози - факультативні умовно патогенні паразити тварин і людини, резервуаром яких є компоненти навколишнього середовища.