Парагрип – гостре інфекційне захворювання, що характеризується ураженням дихальних шляхів і помірною інтоксикацією. Збудник: РНК-віруси парагрипу - Respirovirus (hPIV-1, hPIV-3) і Rubulavirus (hPIV-2, hPIV-4А і hPIV-4В) Джерело інфекції: хвора людина або здоровий вірусоносій. Шляхи передачі: повітряно-крапельний. Найбільший підйом захворюваності спостерігається в осінньо-зимові і весняні місяці. Віруси парагрипу менш агресивні, ніж вірус грипу, у зовнішньому середовищі нестійкі, інактивуються при нагріванні до 50°С протягом години, а також під впливом дезинфікуючих засобів. Віруси hPIV-1 і hPIV-2 провокують легку форму грипу, можуть спричиняти гострий ларингіт і набряк гортані (круп). Вірус hPIV-3 призводить до запалення нижніх дихальних шляхів, а віруси hPIV-4А і hPIV-4В викликають легкі та середньої тяжкості респіраторні захворювання. Захворювання широко розповсюджене і становить серед усіх ГРВІ у дорослих приблизно 20%, серед дітей - близько 30%. Віруси проникають через слизові оболонки органів дихання, особливо гортані, викликаючи місцеві запалення. Інкубаційний період 2-7 днів. Захворювання розпочинається поступов, з підвищення температури до 37-38°С, помірною інтоксикацією, після чого проявляються запалення слизових оболонок дихальних шляхів, що супроводжується набряком і утворенням мокротиння. У 50% хворих виникає двосторонній кон'юнктивіт. У типових випадках діагностують ларингіт, що супроводжується сухим «гавкаючим» кашлем, хрипотою у голосі. Кашель зберігається тривалий час, іноді до 3 тижнів. Досить часто парагрипозний ларингіт протікає без лихоманки і починається сиплуватістю або зникненням голосу. Іншим ускладненням парагрипу є вірусно-бактеріальна пневмонія, а також отит і ураження придаткових пазух носу. Діагностика: аналогічна при всіх гострих респіраторних вірусних інфекціях, застосовуються ПЛР (з попередньої зворотною транскрипцією) і ІФА. Лікування: симптоматичне.