Везикульозний рикетсіоз (рикетсійна віспа, віспоподібний рикетсіоз, гамазовий рикетсіоз) - трансмісивне зоонозне захворювання з групи кліщових рикетсіозів, характеризується своєрідним везикульозним висипом, первинним афектом на місці проникнення збудника, помірною інтоксикацією та регіонарним лімфаденітом. Збудник: Rickettsia akari (= Dermacentroxenus murinus). Джерело збудника: хатні миші, чорні і сірі пацюки. Переносник: гамазові кліщі - Allodermanyssus (=Liponyssoides) sanguineus. В осередках, де хворіють люди, кліщів виявляють на стінах, підлозі, в приладах опалення, в кімнатному смітті, біля і у норах хатніх гризунів. Везикульозний рикетсіоз зустрічається в Україні, Росії, Молдові, Білорусі, Кореї, Туреччині, Франції, Італії, Балканах, в ряді областей США, в Африці. Захворювання частіше реєструються навесні і на початку літа, коли найбільш активні переносники. Кліщовий рикетсіоз є «міською» інфекцією, де нерідко уражаються окремі райони, квартали, вулиці і будинки, в яких захворювання спостерігаються систематично, але носять спорадичний характер. До цієї хвороби сприйнятливі люди будь-якого віку. Після хвороби залишається стійкий імунітет. Інкубаційний період після укусу інфікованого кліща приблизно 7-14 днів. На місці укусу у більшості хворих з'являється щільна червона папула - первинний афект. Хвороба починається раптово та супроводжується головним болем, болем у м'язах, проявляється регіональний лімфаденіт. Температура в перші 2 дні досягає 39-40⁰С, тримається 4-7 днів. На 2-3-й день з'являється поліморфний плямисто-папульозно-везикульозний висип, що нагадує висип при віспі або вітрянці. Хвороба протікає доброякісно, у більшості випадків без ускладнень. Повне одужання настає через 2 тижні. Діагностика: аналіз клінічної картини; лабораторні методи - РНІФ та ПЛР, біопсія шкіри. Лікування: антибіотики тетрациклінового ряду, доксициклін, ципрофлоксацин. Профілактика: дератизація; дезинфекція; акарицидні заходи; індивідуальний захист від укусів кліщів.