Вушний міаз - отоміаз - паразитарне захворювання з групи міазів, яке провокують личинки двокрилих комах, що розвиваються в органах слуху. Збудник: личинки мух сімейств Sarcophagidae і Calliphoridae, личинки овечого овода Oestrus ovis. Отоміаз є відносно поширеною проблемою охорони здоров'я в країнах, що розвиваються, переважно в жарких тропічних регіонах. Перший випадок отоміазу (на зовнішньому вусі) у людини був зареєстрований в Ірані в 1974 році. Випадки захворювання нечисленні, і часто супроводжуються іншими типами міазів - назальним і оральним. Відмінність вушного міазу полягає в розташуванні личинок мух і оводів у вушному проході, або на поверхні вушної раковини. Зараження відбувається уві сні як активно, так і через забруднену збудниками білизну. Найбільш часто отоміаз діагностували у людей, що спали на відкритому повітрі, які страждають на хронічний отит середнього вуха, що зловживають алкоголем і наркотиками, з психічними відхиленнями, відзначені кілька випадків захворювання новонароджених. Для личинок підшкірне середовище є благодатним, в ньому вони активно розвиваються і ростуть, живлячись тканинами носія. Міаз розвивається досить швидко і за відсутності лікування, хвороба може призвести до інвалідності і навіть смерті. Симптомами отоміазу є дискомфорт у вусі, біль, свербіння, гнійні виділення з різким неприємним запахом, запалення вуха, кровотеча, шум у вухах, головний біль, погіршення слуху. Отоміаз небезпечний ускладненнями – личинки можуть продірявити барабанну перетинку, зруйнувати вушні хрящі, уразити середнє вухо. Паразитування личинок призводить до зниження слуху, може спровокувати глухоту. Личинки здатні прогризати ходи з вуха до мозку людини, що загрожує запаленням мозкових оболонок і венозних синусів, розвитком менінгіту, і призвети до смерті хворого. Діагноз ставиться на підставі виявлення личинок. Лікування: механічне видалення личинок; прийом антибіотиків; хірургічна обробка уражених ділянок.