Шум чинить негативний вплив на механізми, що регулюють діяльність серцево-судинної системи людини. Тому не дивно, що у частини населення, що проживає в умовах постійного шумового впливу, відзначаються тією чи іншою мірою прояву різні порушення з боку серцево-судинної системи. На початкових стадіях вони мають в основному функціональний характер. Хворі скаржаться на неприємні відчуття в області серця у вигляді поколювань, серцебиття, що виникають при нервово-емоційній напрузі. Типовим є нестійкість пульсу і артеріального тиску. При тривалому впливі підвищується систолічний і знижується діастоличний тиск, з'являються функціональні шуми в серці. На електрокардіограмі виявляються зміни, що свідчать про екстракардіальні порушеннях: синусова брадикардія, брадиаритмія, тенденція до уповільнення внутрішньошлуночкової або передсердно-шлуночкової провідності. Звук, що не несе інформації (шум), викликає ерготропну реакцію в системі кровообігу, що супроводжується звуженням периферичних судин. При високому шумовому впливі (наприклад, у людей, які проживають поблизу аеропортів) можуть спостерігатися значні циркуляторні порушення, що виражаються у звуженні судин периферичних відділів верхніх і нижніх кінцівок (кінцевих фаланг пальців кистей і стоп), а також мочок вух. Ці порушення в системі кровообігу з часом можуть призвести до стійких змін судинного тонусу, що сприяє розвитку гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, виникнення інфаркту міокарда.