Як жалить джміль і чим небезпечна його отрута?
У світі відомо близько 300 видів джмелів (лат. Bombus), вони поширені у Північній Євразії, Північній Америці, Північній Африці, а також у горах деяких інших регіонів.
Джмелі приносять величезну користь як запилювачі. Відомо їх використання людиною при вирощуванні різних рослин в оранжереях і теплицях.
Джмелі – комахи, які не володіють агресивністю, однак здатні вжалити, відчуваючи небезпеку або коли турбують їх гніздо - бомбідарій. Гніздо, як правило, облаштовують в грунті, підстилці, дуплах, покинутих гніздах гризунів або птахів.
Жалом володіють тільки самки джмелів (матки і робочі особини), у самців його немає. Жало за будовою схоже на осине, не має зазубрин, як у бджоли. Це дозволяє джмелю втягувати жало назад, не завдаючи собі шкоди, та атакувати багаторазово. Під час уколу джміль впорскує порцію отрути в тіло своєї жертви. До складу отрути джмеля входять 3 основні компоненти: бомболітин, фосфоліпаза A2, серинові протеази.
Після вжаління джмеля у здорової людини може виникнути місцева реакція у вигляді невеликого пухирця, почервоніння, свербежу навколо травмованої ділянки шкіри. Якщо укол прийшовся в область голови, може з’явитися набряк. Небезпечним є область слизових оболонок, отрута швидко поширюється і через набряк може виникнути задуха.
Як правило, місцева реакція швидко зникає, але в деяких випадках може зберігатися кілька днів, а то і весь тиждень. У людей, чутливих до компонентів отрути комах, реакція може бути більш серйозною. Тривожними симптомами атипової реакції, при яких потрібно звернутися за медичною допомогою, можуть бути великий набряк обличчя, шиї, висипання по всьому тілі, запаморочення, озноб, розлади шлунково-кишкового тракту, першіння горла і кашель, утруднене дихання. При гіперчутливості можливі втрата свідомості й анафілактичний шок.
Пока нет комментариев. Будьте первым!