Японський енцефаліт (комариний енцефаліт) - гостре вірусне захворювання з ураженням ЦНС у вигляді енцефаліту. Збудник: Japanese encephalitis virus (JEV) (род. Flaviviridae) Джерело захворювання: дикі птахи (горобці, фазани, чаплі та ін.), свині, велика і дрібна рогата худоба, коні, мавпи, домашні тварини. Людина, велика рогата худоба і коні є біологічним тупиком в циркуляції вірусу, тому хвороба у них проявляється тяжким енцефалітом, що може призвести до смерті. Специфічний переносник: комарі родів Culex, Aedes, Anopheles, Mansonia, Armigeres, кліщі Ixodes putus, I. signatus, Haemaphisalis japonica Захворювання поширене в Південно-Східній Азії і Західній частині Тихого океану. В Японії, на Корейському півострові, в КНДР, Приморському краї Росії реєструється в квітні-жовтні, з піком у липні-вересні, в країнах Південно-Східної Азії реєструється протягом усього року. Людина заражається після укусу інфікованої комара (рідше кліща). Вірус в організмі поширюється гематогенним або невральним шляхом, проникає в паренхіму мозку, де розмножується. Інкубаційний період 2-26 днів. Переважна більшість захворювань протікає безсимптомно і лише 1 з 250 інфекцій переростає в енцефаліт. Захворювання проявляється лихоманкою з підвищенням температури тіла до 39-40⁰С, головним болем, блюванням, після чого розвивається гостра енцефалітна стадія, під час якої провляється ригідність шийних м'язів, уражуються лицьовий і окорухливий нерви, крайнє виснаження організму, слабкість правої чи лівої половини тіла, судоми і порушення психіки, порушення сну по типу летаргія. З числа хворих з клінічними симптомами ураження ЦНС близько 1/3 повністю одужують. Летальність 20-44%. У людей, які одужали, формується стійкий імунітет. Діагностика: експрес-тест, люмбальна пункція, ПЛР, ІФА, магнітно-резонансна томографія і КТ-сканування Лікування: симптоматична і патогенетична терапія Профілактика: вакцинація; інсектицидні заходи; індивідуальний захист від укусів кровососів