Зелена пляшкова муха - Lucilia illustris - представник сімейства мух Calliphoridae - широко поширений вид європейської частини Росії і Західної Європи. Цікавою особливістю є те, що дорослі особини цих мух харчуються переважно на квітучих рослинах, також не уникають ягід, фруктів. Однак самкам для активації статевої поведінки та для продукування яєць потрібне білкове джерело живлення. Парування мух відбувається неподалык від місця, де будуть відкладені яйця. Мух приваблює кров і запах інших біологічних рідин, тому вони часто скупчуються в місцях, де може знаходиться м'ясо та інші продукти, охоче сідають і на фекалії. Яйця відкладають безпосередньо на трупи тварин, м'ясні та інші кухонні відходи, на фекалії, але в вигрібних ямах дворових вбиралень не зустрічаються. Личинки зеленої мухи проходять 3 стадії розвитку, кожна з яких відрізняється характерними рисами. Вони харчуються тільки падаллю, тому їх можна знайти практично в будь-якому трупі, що розкладається. Завдяки відмінностям кожної стадії розвитку, личинок зеленої мухи часто використовують судові ентомологи для отримання інформації про час і навіть місце загибелі жертви. Медичне значення: L. illustris є збудником міазів овець та іншої свійської худоби, а також деяких диких тварин, відомі випадки зараження птахів. Також доведена роль зеленої мухи в механічному перенесенні бактерій Clostridium botulinum, що провокують захворювання - ботулізм. Так само як і личинок синіх мух, L. illustris використовують в медицині, для лікування гангренозних ран. Оскільки личинки є некрофагами, вони «очищають» рани, поїдаючи мертві (некротичні) тканини, при цьому виділяють речовини, що перешкоджають розвитку патогенних мікробів, стимулюючи цим процеси загоєння.