Еліксир для фюрера

Коли німецька армія наблизилася до Криму в 1941 році, до фашистських військових частин приєдналася спеціальна група вчених. За наказом Гітлера вона працювала над секретним проєктом «Трава безсмертя». Нацистські біологи шукали в Криму таємничу рослину, з якої планували приготувати еліксир довголіття для фюрера.

Цією рослиною виявився астрагал. Гітлер довідався про неї від свого приватного лікаря і травника Герхарда Мадауса. Доктор Мадаус знайшов інформацію про скіфську «квітку життя», яка росте лише в степу. Стародавні народи вважали її ліками проти старості й приписували їй магічні властивості.

Скіфи називали астрагал «царською рослиною». У їхніх племенах цю траву використовували виключно лідери. Лише для них знахарі готували цілюще зілля за секретним рецептом з астрагалу та кобилячого молока. Під загрозою смерті плебеям не дозволялося торкатися царської рослини. Астрагал був табу і для жінок, навіть їхнього племені — адже, на думку скіфів, жінки не вміють зберігати таємниці.

Ліки від Сталіна

Втім, німці також не вберегли таємницю астрагалу. Українські партизани дізналися про їхні дослідження в Криму і передали цю інформацію Сталіну. Але на той час у радянського лідера були набагато більші клопоти, тому він не звертав уваги на цей звіт.

Тим часом нацистським вченим вдалося знайти рідкісну рослину і привезти її до Німеччини. Однак Гітлер марно чекав еліксиру довголіття: доктор Мадаус незабаром помер, не завершивши своїх досліджень.

Після переломного моменту війни фюрер повністю знехтував своїми амбіційними науковими проектами — тоді як Сталін, навпаки, згадав повідомлення про «траву безсмертя». Радянський лідер наказав найкращим біологам і лікарям вивчити цілющі властивості астрагалу і зробити з нього антивіковий препарат.

Він став настільки популярним у радянському керівництві, що його називали «травою кремлівських лідерів». Більшість членів політбюро дожили до глибокої старості — і цілком можливо, що астрагал також відіграв свою роль в цьому.