До того, як почали використовувати пестициди промислового виробництва, люди розкидали кору черемхи звичайної на картопляних полях та в яблуневих садах.

Черемха містить цианогенні глікозиди та феноли, таким чином люди захищали свій урожай від шкідливих комах та гризунів. Листя можна використовувати для отримання зеленого кольору для фарбування одягу, а плоди - для отримання темно-зеленого кольору.

У лікувальних цілях використовують плоди, кору з молодих гілок, квіти та листя. Незрілі плоди збирають у червні, а кору з молодих гілочок - навесні або восени.

Кора містить дубильні речовини, ціаногенні глікозиди (амигдалін) та феноли; зимові бруньки та листя містять більшу кількість дубильних речовин; листя містить прості феноли та поліфеноли, а молоде листя і кора - глікозиди, пруназин та плюразин. Квіти містять ефірні олії, аміак, триаметилен та амигдалін. Мезокарп містить воду, моно- та полігосахариди, цукрові спирти, органічні кислоти, білки, мінеральні солі, вітаміни та феноли. Близько 5% маси насіння містить ціаногенні глікозиди (амигдалін) і щонайменше від 10% до 40% - олію, а саме пальмітинову та стеаринову кислоти та гліцерин.

Застосовується виключно в народній медицині. Кора діє як м’який сечогінний, жарознижувальний та заспокійливий засіб. Настій кори застосовували для лікування лихоманки та грипу, але оскільки можуть виникати алергічні реакції на шкірі та слизовій, такий препарат більше не рекомендується для використання. Настій, приготований з плодів, використовується як жарознижувальний засіб при таких захворюваннях, як ентерит, коліт та дизентерія.

Настоєм листя лікують запалення очей, венеричні захворювання та запалення сечостатевих шляхів. Синильна кислота в насіння, у невеликих кількостях, може бути стимулятором дихальної системи та травлення, і, як стверджується, корисна при лікуванні раку. При передозуванні може спричинити зупинку дихання, навіть смерть. У Україні порошкоподібні плоди, кору та листя використовували для знеболення та дезінфекції.