Якщо козеня не може отримати молозиво матері, йому дають молозиво інших кіз або корів. Тому варто зливати надлишок молозива в чисту стерилізовану пляшку, на якій кріпити етикетку з інформацією про дату її зберігання та день лактації. Підготовлену таким чином пляшку слід зберігати в морозильній камері. Перед уведенням молозиво слід нагріти до 40 °C. Малюк повинен отримувати рідку їжу (молоко) принаймні протягом 5-6 тижнів. Сухий корм у перші тижні козенятам не можна давати взагалі, оскільки їхні шлунки анатомічно та функціонально нерозвинені, а кишечник ще не здатен ферментативно розкладати суху і важку для засвоєння їжу. Середнє загальне щоденне споживання молока або замінника молока на козеня становить близько 1,5 л. Після введення сухого корму об’єм молока слід зменшити, що збільшить споживання сухого корму. Годувати козенят якісним сіном слід починати у віці 10 днів, а міцними кормами — у віці 15 днів. Це сприяє розвитку передшлунків і мікроорганізмів шлунка. Рідку їжу, молоко або замінник молока козеня споживає шляхом смоктання. Протягом перших 8-10 днів малюка, як правило, залишають з козою, щоб він міг ссати за бажанням. Потім козеня відокремлюють від матері і дозволяють смоктати 2-3 рази на день. Зазвичай це займає від 5 до 6 тижнів. Раніше відлучення козенят від вигодовування молоком дає більше молока на продаж. Козенят також можна годувати замінниками молока. Вони повинні містити щонайменше 50% цільного або знежиреного сухого молока та всі поживні речовини, необхідні для росту та правильного розвитку козенят. Замінник молока готують, попередньо нагрівши воду до 50 °C і змішавши в ній замінник молока (на 10 л води — 1,7 кг замінника молока). Готовий напій повинен мати температуру 39 °C. Він повинен добре розчинятися у воді, щоб не було грудочок або піни. У разі виникнення діареї молочний замінник слід додатково розбавити водою. Молоко поступово замінюють замінником молока, щоб козеня могло призвичаїтися до відлучення.