Мульчування імітує ліс Пермакультурний сад відрізняється від класичних районів виробництва овочів. Сад, зроблений пермакультурним способом не концентрується на ідеї отримати максимальний врожай. Такі сади рясніють різними овочами, квітами, спеціями та травами. Земля не розорана і не захищена, а замульчена. Мульчування імітує ліс та його ґрунт, зберігає наземних тварин (хробаків) та мікроорганізми. Копати непотрібно Мульча запобігає розвитку бур’янів, які більше не треба видаляти. Використання мульчі економить час та гроші, необхідні для оранки та копання, і допомагає отримати родючу землю. Кількість води, що використовується для поливу, зменшується, оскільки мульча зменшує висихання і дозволяє більш раціонально використовувати воду. У районах, де є равлики, не використовуйте свіжу зелену масу як мульчу. Потрібно чекати рік, щоб ця маса частково або повністю розпалася, і лише тоді ви зможете нею користуватися. Цей вид зрілої мульчі не буде приваблювати равликів. Крім того, у таких садах багато рослин є самосівами. Це є головною особливістю пермакультурних садів. Додамо, що грядки для пермакультури також відрізняються від класичних грядок тим, що вони засіяні різними культурами, які є добрими сусідами й захищають одне одного від шкідників та хвороботворних мікроорганізмів. Бур’яни також бажані У пермакультурному саду також бажані бур’яни, особливо види, які є приманкою для шкідників та хвороб. Лобода біла — принада для попелиці, і її не слід вилучати з саду. Попелиця воліє населяти лободу, ніж овочі. Використовуються й натуральні продукти для профілактичного захисту рослин від шкідників та хвороб, природні добрива, такі як біогумус, компост, зелений гній, гній тварин (великої рогатої худоби, овець, свиней, кіз). До групи корисних рослин, які рідко або взагалі не зустрічаються у звичайних садах, належать: чорнобривці, кропива, полин, бузина, меліса, живокіст, гладіолуси, календула, огірочник, кріп, м'ята, майоран, базилік та багато інших.