Попіл, отриманий з гілок та коріння, багатший на необхідні елементи. У корі концентрації Ca, Al, Mn і S вищі, тоді як у листках концентрації Ca, Mg та Fe зростають із його старінням. Деревна зола містить близько 3% калію, який є основною поживною речовиною для цвітіння та плодоношення. Однак рівень калію залежить від віку деревини, яка була спалена: молоді дерева, а також живці, що залишились після обрізки, матимуть більший вміст калію, ніж старі гілки. Попіл з різних порід деревини має різні властивості. Листяні породи, такі як дуб, дають більше попелу на одиницю використаної деревини та більше поживних речовин, ніж м’які породи деревини. Вони містять більше фосфору і калію, але набагато менше кальцію. Зола бука та граба містить близько 10-15% калію та 5-10% фосфору. При спалюванні торфу та вугілля виходить попіл, що містить лише 1-2% калію та фосфору та незначну кількість вапна, тому його не рекомендують використовувати як добриво. Попіл, отриманий із вугільних брикетів, також не рекомендується для поліпшення ґрунту, оскільки при його виробництві використовуються такі шкідливі речовини, як гас, парафін, бура, оксид сірки, нітрат натрію. Перш ніж застосовувати значну кількість золи, було б добре провести агрохімічний аналіз ґрунту, щоб не порушити його структуру. Золу не слід використовувати на ґрунті, де планується висаджувати картоплю, оскільки вона може сприяти появі парші у ній. Попіл можна розсипати ранньою весною до початку вегетації, перед посадкою. Він може спричинити короткочасну лужність, що впливає на ріст рослини. Попіл іноді може поглинати пестициди, тому захисні засоби можна застосовувати принаймні за три-п’ять днів до використання золи. Для підсипання попелу важливо вибрати безвітряний день. При роботі з попелом слід берегти здоров’я. Вдихання частинок попелу та контакт зі шкірою може призвести до побічних ефектів. Рекомендується носити маску, окуляри та рукавички.