Сіно дуже важливе в зимовому вигодовуванні Що таке зимове годування? Це період, коли немає свіжого корму та випасу худоби, основою є консервований соковитий корм, найчастіше кукурудзяний силос, який вимагає прикорму для ефективнішого вигодовування. Традиційно найкраща добавка — у вигляді сіна з люцерни або об’ємної кормової соломи чи квасолі. Перехід до цього режиму повинен розпочатися вже на початку листопада, щоб молочна корова поступово звикала до сіна, яке слід мінімально вводити починаючи з 1/3 всієї їжі. Для більшої кількості знежиреного молока та сприятливого впливу на процес травлення рекомендується збалансувати їжу в зимовий режим, щоб задовольнити потреби в об’ємній їжі з 50% силосу та 50% сіна. Чи можна годувати без сіна? Звичайно, можна, але в такому випадку, при згаданих вище умовах утримання та виробничих потребах, може виникнути проблема у вигляді погіршення здоров’я чи зниження виробничих характеристик. Годування лише силосом через його кислотні характеристики може спричинити різні метаболічні проблеми та зменшити виробництво молока, тому вкрай бажаним є додавання якісного сіна. 3-4 кг сіна на кожні 100 кг маси корови Біологічний характер виробництва молока не дає змоги визначити єдину універсальну кількість сіна в їжі протягом року. Що це означає на практиці? Якщо ми вирішимо дилему, чому сіно важливо для годування корови, особливо взимку, наступне питання, яке виникає, — скільки сіна потрібно? Стійкі та продуктивні потреби молочних корів різняться залежно від віку, стану здоров’я, фізичної форми тощо, але в основі лежить фаза лактації — вироблення молока. Після етапів лактації співвідношення сіна в їжі також змінюється. Якщо середня маса корови становить близько 500 кг, кількість сіна має становити від 15 до 20 кг на день. Під час лактації та виробництва молока 25% сіна від загальної їжі цілком достатньо для забезпечення якості молока, то коли потреби в білку знижуються, відсоток сіна в їжі збільшується до 50%.