Кетоз — метаболічне захворювання, яке характеризується порушенням вуглеводного та жирового обміну з посиленим виробленням кетонових сполук в організмі. Захворювання найчастіше виникає у високопродуктивних корів при інтенсивному розведенні. На думку деяких авторів, кетоз частіше виникає у корів у повному періоді лактації (зазвичай через два-чотири тижні після отелення), і особливо, взимку, коли потреби в енергії не відповідають забезпеченості організму їжею. Кетоз спричиняє великі економічні втрати через витрати на лікування, зменшення виробництва молока, зниження репродуктивної здатності та збільшення відсторонення корів від виробництва. Виробництво молока при тяжкому кетозі може бути зменшено на 50-70%. В окремих господарствах кетоз може спостерігатися у 80% голів великої рогатої худоби. Причини кетозу У всіх хворих тварин глікемія зменшується більшою чи меншою мірою, ацетонові (кетонові) тіла з’являються в крові, сечі та молоці. Через обумовлену конституцією знижену резистентність та пристосованість молочних корів кетоз часто виникає внаслідок несприятливих умов утримання, акліматизації, післяпологових розладів (відшарування плаценти, ендометрит), порушення травлення, запалення вимені, хвороб панарицію та потомства. Деякі фактори, що впливають на виникнення кетозу: загальна схильність до кетозу жуйних тварин (метаболічна схильність), концентрація молока, нераціональне харчуваннякетоз Харчування відіграє важливу роль у виникненні кетозу. В умовах інтенсивного періоду молочні корови часто голодують через якісно і кількісно незбалансований склад їжі, особливо щодо засвоюваних вуглеводів по відношенню до кетогенних речовин. Такий надлишок силосу або жирних речовин і навіть білка нарівні з нестачею сіна сприяє розвитку кетозу. До цієї групи факторів неодмінно слід віднести неадекватний фізичний стан. В ідеалі, корови повинні народжувати з оцінкою фізичної підготовленості від 3,25 до 3,75. Товстіші корови чутливіші, ніж худі.