Мучниця звичайна допомагає зменшити накопичення сечової кислоти та біль при сечокам’яній хворобі. Листя багате дубильними речовинами і колись використовувалось для фарбування одягу та шкіри. Плоди можна їсти свіжими або вареними. Хоча в сирому вигляді вони несмачні і борошняні, але стають солодкими при приготуванні. Їх можна додавати в рагу. Гілочки із зеленим листям і червоними плодами можна використовувати як різдвяні прикраси. Використовуючи препарати з мучниці, слід подбати про те, щоб ліки та дієтичні добавки не мали кислотного впливу на сечу. Це, наприклад: вітамін С, журавлинний сік, апельсиновий сік та інші цитрусові. Препарати мучниці можуть дратувати нирки та слизові оболонки, тому їх не слід застосовувати тривалий час, а вагітні жінки повинні уникати їх. Вони також не рекомендуються дітям віком до 12 років. Хоча встановленої клінічної дози немає, добова кількість, необхідна для лікування сечовивідних шляхів, становить 10 г листя мучниці. Великі дози можуть призвести до нудоти та блювоти через наявність дубильних речовин. Передозування може спричинити шум у вухах, нудоту, блювоту, задишку та судоми.