Сьогодні ми знаємо, що в ґрунті, який ми називаємо торфовищем немає міді. Піщані ґрунти теж проблематичні. Первинний дефіцит - це дефіцит спричинений абсолютною нестачею міді на луках, сіножатях. Є листя і гілочки, які споживає коза, що не мають слідів міді, але, на щастя, є також бруньки, що містять пристойну кількість міді. Більшість міді містить листя і гілки бука, за ними йдуть вільха, в’яз, клен і верба, потім граб, пристойну кількість міді містить ожина, малина, фундук, тоді як дуб містить лише 7 міліграмів міді на кілограм сухої речовини. Досвідчені професійні швейцарські козарі, стверджують, що кожен пастух повинен добре знати рослини на пасовищних ділянках і пильно стежити за тим, які рослини кози їдять найбільше. Добре знаючи рослини в цій місцевості, кількість прийнятої їжі, можна легко отримати інформацію про харчові дефіцити тварини. Пам’ятайте, вівчарське око вирощує зграю, але часто до цього ніхто не дослухається. Первинний дефіцит міді у дорослих кіз помітно негативно позначається на стійкості до паразитів. Зовнішніми ознаками є тьмяне й кущисте волосся, кола без волосся навколо очей, як окуляри для мотоциклів. Однак, це є наслідком не лише дефіциту цинку, але й міді. У дорослих кіз спостерігаються анемія та порушення репродуктивної функції. Вторинний дефіцит - це дефіцит міді, який виникає незважаючи на достатню кількість міді в їжі. Коза не може отримувати мідь з їжі, так як процесу її засвоєння перешкоджають молібден, кадмій та сірка, викиди яких надходять зі смогу, або осідають у затоплених ґрунтах. Пероральне застосування мідного купоросу козам повинно стати звичним явищем. Мідь є важливим елементом годування кіз, вона є важливим складником еритроцитів і кісток. Ознаки того, що козам не вистачає міді, є бідність і недорозвинення, втрата ваги, зниження надоїв, оголений кінчик хвоста, лисуваті кола навколо очей, зміна кольору або сивина волосся на частинах тіла.