изил росте як чагарник або менше дерево, досягаючи висоти до восьми метрів і товщини майже півметра. Корінь розвинений, проникає глибоко. Листові бруньки невеликі, вкриті двома дрібно волохатими жовтуватими лусочками, а квіткові - більші та округлі, покриті більшою кількістю зеленувато-жовтих лусочок. Цвіте до появи листя, з лютого по квітень (залежно від року), а під час м’якої зими - навіть у грудні. Квітки жовті, чотиричленні, скупчені в щитовидних суцвіттях. Листя супротивні, еліптичні або яйцевидно-еліптичні, з яскраво вираженим кінчиком, покриті густими щетинками як на лицьовій, так і на зворотній частині. Плід - кісточкова ягода довжиною 14-16 мм. Під темно-червоною м’ясистою частиною знаходиться тверда кісточка довжиною 11-16 мм і шириною 4-7 мм. На смак він кислий, терпкуватий, ягоди багаті вітаміном С. Дозріває з липня до середини жовтня, залежно від типу генотипу, клімату, висоти. Період дозрівання плодів на одному дереві становить близько півмісяця, тому урожай йде послідовно. Ягоди вважаються повністю дозрілими лише тоді, коли їх колір темно-червоний і вони падають з дерева при найменшому дотику. Тоді вміст цукру у плодах найвищий, тому їсти їх найсмачніше. Урожайність дикого кизилу в природі становить близько 10 кг з рослини, але сучасні дослідження в селекції створили сорти, урожай яких становить 20-50 кг з рослини. Форма і розмір плодів різняться, як і колір, від світлого до темно-червоного, подекуди можна зустріти види з жовтими плодами.