Багаторічники - це види рослин, надземні частини яких не дерев'яніють, вони м’які та зелені і можуть гинути в несприятливих погодних умовах (напівчагарники). Багаторічні рослини можуть бути вічнозеленими або листопадними. Вони відрізняються між собою способом (вертикальним, подушкоподібним і повзучим) та висотою росту (від низького, висотою лише кілька сантиметрів, до дуже високого - понад 2,5 м). Одні розмножуються насінням, а ось папороть - спорами. Протягом усього року в саду можна мати квітучу багаторічну рослину: від провісників весни до насичених або злегка тьмяних зірок (айстр) кінця літа й осені та стійкої зимової волошки. Декоративні трави Декоративні трави, які досягають своєї максимальної краси восени, це ковила гігантська (Stipa gigantea), пеннісетум трава декоративна (Pennisetum advena “Rubrum”), молінія блакитна Варієгата (Molinia caerulea subsp. Caerulea Variegata), китайський міскантус (Miscanthus sinensis Kleine Silpin та «Ferner Osten»), смугаста японська трава (Hakonechloa macra «Alboaurea») та пампасова трава або Кортадерія Селло (Срібне перо) (Cortaderia selloana Silver Feather («Notcort»). Найкраще обрізати траву навесні, видаляючи засохлі частини ножицями. Важливо знати спосіб росту кожного виду, оскільки одні утворюють дернину, а інші поширюються, розподіляючи коріння через ґрунт. Ці прекрасні багаторічники здебільшого шукають сухих сонячних місць або півтіні. Вони добре переносять умови посухи. У гілотелефіуму та декоративних трав суцвіття видаляють наприкінці зими, ранньою весною, а багаторічні рослини із родини головоногих найкраще видаляти після цвітіння, наприкінці жовтня, після перших осінніх заморозків.