Абсолютно ясно, що сучасна система виробництва майже всіх видів плодоовочевої культури піддається нападу великої кількості хвороб та шкідників. Ушкодження згаданих паразитів пропорційні ступеню їх нападу, а також способу запобігання. За винятком варіанту використання пестицидів, нам залишається кропітка боротьба з багатьма шкідниками протягом усього вегетаційного періоду. Постійно докладаються величезні зусилля для виведення сортів з якомога більшою стійкістю до патогенних мікроорганізмів, а з сучасними досягненнями науки результати цілком задовільні. Однак, коли йдеться про напад шкідників, слід підкреслити, що майже жоден вид плодів не має природного опору проти їх нападу. У зв'язку з цим у всіх виробників залишаються біологічні та механічні системи боротьби зі шкідниками. Біологічна система базується на використанні природних хижаків певних шкідників, таких як, наприклад, знищення попелиці за допомогою їхнього ворога – сонечок. Механічна система боротьби стосується ручного видалення всіх паразитів, але цей захід є можливим при меншій інтенсивності нападу та на менших виробничих площах. Інакше це стає майже неможливо. Аналіз системи функціонування шкідників показав, що більшість комах, незважаючи на розвинене почуття зору, у пошуках їжі та розмноженні покладаються на нюх та відчуття дотику. Виходячи з цього факту, була розроблена ідея використання синтетичних (штучних) атрактантів зі специфічним запахом, створених для залучення певних шкідників та їх лову. Так розпочалося виробництво т. зв. феромонних пасткок, що складаються з феромонового тримача та капсули із синтезованим запахом для залучення шкідників. Слід зазначити, що одна феромонна пастка служить для знищення лише одного виду шкідників. Найбільш домінуюче їх використання пов’язане із знищенням плодожерки яблуневої (Carpocapsa pomonella), економічно найважливішого шкідника яблук, який може завдати величезної шкоди.