Легенда свідчить, що Христовий вінок зробили з колючок цього куща. З ним пов’язано багато інших вірувань, навіть міфи про вампірів. На той час глід вирощували в Європі, Азії, Північній Америці та Середземномор’ї, але сьогодні він широко поширений у всьому світі. Він також відомий як біла колючка, боярка, бояриня-дерево, петушина шпора. Глід - засіб для серця Глід містить активні речовини з антиоксидантною дією. Квіти, разом з деякою кількістю ефірної олії, містять триметиламін та глікозид оксиакантин. Плоди містять ефірну олію, танін, сапонін, глікозиди та фруктозу, а також виняткову кількість солей калію, натрію, кальцію та фосфорної кислоти. Після включення настоянки свіжих плодів глоду до гомеопатичної книги відомого фітофармацевта Вільмара Швабе (Dr. Willmar Schwabe), глід став популярною рослиною та предметом багатьох досліджень. Вони підтвердили, що глід - цінне ліки для серця. Серед обнадійливих висновків є те, що глід перешкоджає збільшенню кількості випадків бичу сучасності - інфаркту. Той, хто має проблеми з високим кров'яним тиском, і хоче захиститися від небезпеки високого холестерину та кальцифікації судин, а також усі, хто страждає на серцеві напади, можуть з повною довірою звернутися до прийому препаратів на основі глоду. Ця рослина широко використовується для підтримки здоров’я системи крові, у разі високого кров’яного тиску, ослаблення серцевого м’яза та серцевої аритмії. Глід визначений як безпечний та ефективний засіб лікування ранніх стадій серцевих захворювань та як ефективна терапія на вже запущених стадіях. Рекомендується приймати його після інфаркту, оскільки це збільшує приплив крові до коронарних судин. Він сприяє активності та покращенню харчування клітин серцевого м’яза. Загалом, кожен, хто старший 50 років, повинен час від часу приймати настоянку глоду.