Визначаючи кількість та співвідношення мінеральних добрив у раціоні олійного ріпаку, необхідно зробити хімічний аналіз ґрунту. Різниця між кількістю поживних речовин, що надаються рослині ґрунтом, та потребою рослини у певному врожаї необхідно компенсувати підживленням. Удобрення олійного ріпаку можна розділити на основне, передпосівне (безпосередньо перед посівом) підживлення та підживлення шляхом доповнення гранульованих або рідких мінеральних добрив мікроелементами, що застосовуються у вегетації до стадії цвітіння. Внесення добрив у основні обробітки ґрунту проводиться наприкінці літа, після чого мінеральне добриво перебуває на всій глибині оранки. Заорюючи, добриво вносять у більш глибокі шари ґрунту, щоб рослини забезпечувались необхідними поживними речовинами. Це спонукає рослини розвивати коріння в більш глибокому шарі ґрунту, де багато вологи, а самі рослини більш стійкі до посухи. Навесні ріпаку потрібно внести більшу кількість азоту для прискореного росту та розвитку. У основній обробці ґрунту необхідно вносити комплексні мінеральні добрива NPK 7–20–30, NPK 5–15–30 або PK 20–30 та орати в кількості 500 - 600 кг / га. Із загальної кількості азоту восени, 1/3 азоту слід вносити перед посівом, а решта 2/3 азоту слід вносити при підгодівлі ріпаку із загальних азотних добрив. Підживлення можна проводити один-два рази. Якщо введено вдвічі більше азоту, його слід використовувати при першому годуванні. Найкращою формою азоту для підгодівлі є аміачна селітра у кількості 150-250 кг / га. Першу підгодівлю слід проводити негайно на початку руху вегетації навесні.