Оскільки повитиця не має коренів чи листя, вона не може жити самостійно. Ось чому їй потрібна ще одна живильна рослина, навколо якої вона загортається і видобуває необхідні поживні речовини. Завдяки такому паразитарному способу життя, повитиця входить до групи шкідливих рослин. Присутність цього паразита в люцерні можна помітити, насамперед, завдяки білим плямам, які є початком утворення захворювання. Кола швидко збільшуються і за кілька днів можуть охопити площу в кілька квадратних метрів. Квітка цвіте з червня по вересень, а в серпні насіння починає дозрівати і опадати. В іншому випадку насіння повитиці може перебувати в ґрунті довгі роки, не проростаючи. За сприятливих погодних умов насіння шкідника проростає навесні, як правило, через кілька тижнів після люцерни. Деякі види повитиці мають здатність перезимовувати, тому являються додатковим джерелом зараження.