Спаржа - багаторічна рослина, тривалість життя якої становить 15 років і більше. Однак, хоча вона дає відмінні пагони навіть протягом наступних 15 років, найбільш продуктивний період починається з третього року і триває до сьомого року вирощування, коли відбувається значне виснаження насаджень.

Спаржу можна вирощувати прямим посівом або з розсади. Оскільки прямий посів для початківців, як правило, не такий вдалий, краще зупинити свій вибір на розсаді, тоді майбутні посадки будуть набагато рівномірнішими та якіснішими. Однорічні саджанці спаржі легко вкорінюються і більш придатні для посадки, ніж дворічні, але останні частіше використовують, оскільки вони з’являються «раніше». Під час посадки слід стежити за тим, щоб не пошкодити корінь, оскільки на його верхній частині утворюються бруньки, із яких протягом весни з’являться молоді м’ясисті пагони. Тому під час посадки необхідно красиво розкласти корінь на дні ямки, де є шар гною, а потім закопати.

Потім слід полити. Важливо знати, що спаржа не переносить хлору, і для поливу не бажано використовувати водопровідну воду. Перевагу віддають джерельній або криничній воді. У перший рік слід збирати не всі пагони (залишити одну частину), щоб рослина не слабшала. Інше правило полягає в тому, що перші два роки спаржу взагалі не збирають, щоб вона краще вкорінилася.

Це означає, що лише на третій рік після посадки, як правило, у середині квітня, можна планувати збирання врожаю, коли пагони виростуть на 10-15 см. Пагони зрізають ножем на 6-8 см нижче поверхні ґрунту. Бажано збирати урожай щодня, щоб не дати пагонам занадто сильно рости. Перший урожай зазвичай збирають протягом місяця, щоб пагони розвивалися належним чином і рослина, поповнювала запаси енергії на наступний рік.

Посіви старше п’яти років можна збирати трохи довше в період з першої половини квітня до середини червня. Збирати й транспортувати спаржу слід обережно, оскільки це дуже чутливий овоч. Особливо чутливе бадилля, яке насправді приховує особливий смак спаржі.