У ячменю, пшениці та вівса вірус викликає два основні симптоми захворювання у вигляді хлорозу листя та карликовості рослин . Хлороз листя відбувається навесні, коли листя стає золотисто-жовтим. Такий хлороз може виникати на 80% дифузно розподілених рослин. Він виникає на краю листя, поширюється в напрямку до основи і вражає всю рослину. Заражені молоді листя ячменю прямостоячі, товстіші і твердіші. Клітинний некроз виникає також у провідних тканинах рослин, який поширюється на навколишні тканини. Хворі рослини відстають у зростанні, затримуються на вигляд, шипи також відсутні. Багато заражених рослин мають менше кущіння, але кущіння деяких сортів ячменю може збільшитися. Погане вкорінення заражених рослин призводить до порушень засвоєння води та поживних речовин. Пшениця є найбільш чутливою до цього вірусу, особливо якщо вона заражена в стадії проростання. Зовнішнє листя темніє, а на більш нових листках виникає хлороз і рослини затримуються в розвитку. На листках деяких сортів з’являється почервоніння. Листя крихкі і тендітні. У вівса цей вірус викликає червоне забарвлення на його листках. Спочатку у верхній частині листя з’являються розпливчасті жовто-зелені плями. Плями потім стають червонуватими або червонувато-темними і вражають все листя. Інколи на зараженому вівсі може спостерігатися часткове або повне висихання суцвіття. При виробництві жита не було зафіксовано значних збитків від нападу цього вірусу на його культури. Цей вірус також атакує кукурудзу. Він викликає появу жовтих плям і прожилок на молодих листках, а у деяких сортів також почервоніння нижніх листків. Заражені рослини відстають у рості, а врожайність знижується. Точка термічної інактивації цього вірусу становить 65-70 градусів Цельсія. Він присутній в рослині в низьких концентраціях і має хорошу імуногенну активність.