Сьогодні 2/3 ячменю використовують як корм для великої рогатої худоби, 1/3 - для сівби, і лише 2% - як їжу при прямому застосуванні. У порівнянні з іншими злаками, ячмінь має виняткову здатність пристосовуватися, тому його можна вирощувати на більших висотах і широтах і навіть у пустелях. Але, як і будь-яка зернова культура, ячмінь може піддаватися різним захворюванням. Посіви озимого ячменю навесні та восени можуть бути заражені сірою плямистістю (Rhynchosporium secalis) та сітчастою плямистістю(Pyrenophora / Helminthosporium teres ). Окрім сірих та сітчастих плям, ми також можемо помітити пожовтіння ячменю, викликане надлишком вологи, неадекватним pH, нестачею поживних речовин, залишків гербіциду тощо.